Я забула, яке на вигляд весняне сонце

37. струна життя

Струна життя мого натягнута ущент
І скрипки голосом співає лунко
Десь ловить ритм життя, момент
О музико, о мій ти порятунку!
Щоразу чую піцікато, дімінуендо і стакато...
Яким прийомом день зіграю, 
Світанок, ніч, сонця заграву?
І сльози, й сміх - усе віддам я інструменту,
О музико, мій дар і каяття, 
Залишу неуцтва усі я рудименти! 
Куди ж-бо йти без музики в буття?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше