Я забула, яке на вигляд весняне сонце

34. не забудь мене в потоках юності

Не забудь мене в потоках юності!
Не забудь мене в пориві пристрасті!
Хто ми з тобою? По дурості намагалися жити у вічності.
Наші голови забиті ідеями,
Набиті синцями й вогнем Прометеєвим
Ми щоразу живем від кінця
й до кінця..
і так цікаво, щоб нами
ЖЕвріли наші ж серця!
Нерозчинні в просторі всесвіту
Не спалені сонця промінням
Ми з тобою - нескорені
Не забувай мене, не будь
Швидкоплинним видінням!

Дівчина Осінь

Подобається

#2110 в Різне
#510 в Поезія

У тексті є: кохання, поезія про любов, роздуми душі

Відредаговано: 18.06.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись