Я забула, яке на вигляд весняне сонце

22. проміння сонця золотого

Проміння сонця золотого
віддавало себе до останку
Торкалося до тіла мого
дотиком теплим,
відбивалось незвичним серпанком

Хмарам, кольору багрянцю,
що відбивались в очах твоїх
Не приховати рум'янцю,
який на щічках горить моїх

Небо в барвах соковитих
Захід сонця, літо, вітер
Гамір вулиць, запах квітів,
Хто щасливіший за нас
на цю мить у цім світі?

Подобається

#2110 в Різне
#510 в Поезія

Відредаговано: 18.06.2023