Я забула, яке на вигляд весняне сонце

20. забігаємо в останній трамвай

Ти тримаєш мене за руку
І ми біжимо світ за очі.
Здається, що нам море по коліна,
А ми далі втікаємо від реальності під покровом ночі

Твій дотик обпікає шкіру
І змушує кипіти кров
Я маю зберігати міру,
Проте в голові вирує любов

Забігаємо в останній трамвай,
Світло ліхтарів освітлює нам шлях.
Ти знов зникаєш, постривай,
У снах хоч мене не покидай

Подобається

#2110 в Різне
#510 в Поезія

Відредаговано: 18.06.2023