Я забула, яке на вигляд весняне сонце

17. ти не намалюєш мій портрет

Ти не намалюєш мій портрет
І не торкнеться до паперу олівець.
Стоятиме в кутку старий мольберт
Звелося все давно вже нанівець.

Нема натхнення,
світло падає не так,
В палітрі фарб не вистачає
Та навіть музика не грає в такт.

Марно трудивсь, усе коту під хвіст!
І поспіхом усе складаєш по шухлядах.
Невже десь розгубив ти свій мистецький хист?
І вогник вже згасає у твоїх лампадах.

Дівчина Осінь

Подобається

#2110 в Різне
#510 в Поезія

У тексті є: кохання, поезія про любов, роздуми душі

Відредаговано: 18.06.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись