Я забула, яке на вигляд весняне сонце

17. ти не намалюєш мій портрет

Ти не намалюєш мій портрет
І не торкнеться до паперу олівець.
Стоятиме в кутку старий мольберт
Звелося все давно вже нанівець.

Нема натхнення,
світло падає не так,
В палітрі фарб не вистачає
Та навіть музика не грає в такт.

Марно трудивсь, усе коту під хвіст!
І поспіхом усе складаєш по шухлядах.
Невже десь розгубив ти свій мистецький хист?
І вогник вже згасає у твоїх лампадах.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше