Я забула, яке на вигляд весняне сонце

11. наш союз.. невже він можливий?

Чорне я, а ти біле
Я люблю сонце, а ти любиш зливи
Наш союз... Невже він можливий?
Відмінності - хіба вони не важливі? 

Знаю, я надто вразлива
Багато мрію - і це шкідливо
І десь там, у душі, надії лелію,
Що, можливо, колись тебе я зустріну.

Хоч розділяє нас тиша вокзальних станцій 
І зоряного неба полотно
Чи для нас це завада? Не знаю.
Сподіваюсь, ти не забудеш мене, наче сон




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше