~Екстра (8)~

Одного разу Яся щось дивилася в інтернеті й тихенько хіхікала. Я ж на неї не надто звертала уваги, але раптом вона вирішила у мене запитати:

– Юль, скажи, а коли у тебе день народження?

– Другого січня, – автоматично відповіла я, не розуміючи, до чого вона.

– А ти знала, що ти народилася у день наукової фантастики? – вона весело усміхнулася. – А ще це день м’яких подушок… – вона знову хіхікнула, – і день інтроверта.

– Останнє мені чудово підходить, – посміхнулася я.

– А мій день народження дванадцятого квітня, а це день космонавтики. А ще день рок-н-рола… Зачекай, то в тебе взимку день народження? Та ще й одразу після Нового року!

– Так.

– А в мене весною… виходить, тобі раніше за мене вісімнадцять виповниться.

Я весело гмикнула.

– Ні. Мені зараз шістнадцять…

Думаю, ви вже знаєте, що люди дещо здивовано реагують на те, що я у п’ять років пішла у школу. А я зазвичай це й не надто розголошую. Тому їхня реакція цілком виправдана – вони думали одне, а насправді виявляється усе зовсім по-іншому.

– Ну, правильно, і мені теж, – як ні в чому не бувало відповіла Яся. – А на день народження виповниться вісімнадцять… ой.

Я не стрималася й засміялася.

– А я думала, ти краще за мене математику знаєш, – крізь сміх мовила я.

Не пам’ятаю, коли я ще так сміялася. Потім ледве змогла пояснити Ясі, як же так вийшло, що я на рік молодша від неї, хоча ми однокурсниці, але мене все одно час від часу пробирало на сміх.