Глава 43

Компанія пройшла в столову кімнату, виконану в класичному стилі та обставлену вишуканими різьбленими меблями. Ця кімната була схожа на великий мармуровий зал, у центрі якого стояв величезний антикварний стіл та стільці. Якось за вечерею Круз-старший розповідав про свій неймовірний успіх – купив цей винятковий стіл епохи Ренесанс за смішні гроші – вісімсот тисяч доларів. На стелі висіла габаритна каскадна кришталева люстра, яка спускалася до центру столу. Все підкреслювало матеріальну спроможність та високий статус господаря будинку. Круз значився колекціонером антикваріату, і його будинок нагадував музей, нашпигований рідкісними експонатами меблів, картин та інших елементів інтер'єру.

Серед багатих і впливових людей, що зібралися за цим столом, Кіра себе почувала бідною попелюшкою з найбіднішої провінції. На тлі розкоші будинку і обстановки її сукня зі звичайного магазину виглядала безглуздо. Вона сиділа навпроти Алекса та його молодої дружини. Разом вони виглядали чудово. Що й казати, у Алекса чудовий смак. Вибрав гарну, розумну, милу дівчину з гарної, шановної родини. Вона не могла засуджувати його, адже чудово знала правила аристократів: престиж понад усе. На чолі столу сидів Круз-старший.

Одразу ж подали холодну закуску. За кілька тижнів, проведених у цьому місці, Кіра усвідомила, що для господаря будинку особливо важливо дотримуватися етикету та церемонності на трапезі. Приготовлені страви будуть приносити і нести у строгій послідовності, причому неважливо, спробує їх хтось або залишать поза увагою. На столі незмінно з'являться всілякі рибні та м'ясні закуски. Перше, друге, десерти. Кіру вся ця безглузда суєта дратувала, адже зазвичай вона з'їдала зовсім мало. А на цій вечері зовсім не знала, як проковтнути хоча б шматочок. І цього разу Аманда заговорила першою.

– Як чудово вийшло. Ми планували сьогодні із чоловіком провести романтичний вечір. Але скільки їх ще належить? Сотні! Так, милий? – Усміхаючись, запитала вона у чоловіка і продовжила, звертаючись до Крузу-батькові: – Коли Алекс повідомив мені, що вам стало погано, я так засмутилася і відразу ж поїхала. На щастя, чоловік перебільшив і все гаразд.

Круз подав знак слугі налити йому вина і відповів:

– Алексу здалося, мабуть.

– Ти раніше додому поїхав, це не схоже на тебе, – з докором сказав Алекс і дивився на батька.

–Так, сину, це так, – підтвердив Круз. – Але причина була не в стані здоров'я.

Аманда прийняла виправдання Круза на віру.

– Ви до міс Ештон, мабуть, поспішали? – спитала вона і відразу ж виправдалася: – Ох, вибачте мені нетактовність.

Алекс моментально глянув на батька випробувальним поглядом, він з нетерпінням чекав відповіді.

Круз сердито подивився на невістку: дівчинка вирішила грати з ним у ігри або справді така дурна, припускаючи подібне. Втім, її провокація спрацювала, і син нервово завертівся на стільці. Круз найкраще знав про справжні почуття Алекса до Кіри. Саме їй і не слід провокувати Алекса на подібні думки. Будь-якої миті ситуація могла вийти з-під контролю.

Але Круз також не міг пояснити присутність Кіри як гість у своєму будинку. Від його відповіді зараз залежить мир за цим столом.

– Міс Ештон – моя гостя. Вона люб'язно прийняла пропозицію погостювати в моєму будинку на час перебування у місті.

– Кіро, чи можу я спитати: звідки ви до нас приїхали? – звернулася Аманда.

– Мертл-Біч, – чемно відповіла Кіра, намагаючись не дивитись на Алекса.

Втім, саме він анітрохи не соромився відвертих поглядів. Відтепер Кірі став зрозумілим сенс фрази «роздягати очима». Водночас він дивився уважно та відкрито. Кидав виклик. Кіра розуміла це. Але навіщо компрометувати себе перед молодою дружиною, Кірі було незрозуміло. Складалося враження, що йому абсолютно начхати на думку, почуття дружини. Алекс був сконцентрований лише на Кірі.

– Це чудове провінційне містечко, – підвела підсумок Аманда. – Там гарні пляжі та розвинений туристичний бізнес. Я кілька років тому розглядала покупку невеликого готелю у вашому містечку. Хотіла інвестувати, але передумала, вважаючи цю сферу для себе непривабливою. Чи знаєте, гроші повинні працювати, я це розумію, але  достойний проект, знайти складно, а на реалізацію йде стільки часу і сил. Зрештою доводиться відмовляти собі, – Аманда махнула рукою, наче проганяючи нудьгу.

Витратити мільйони, просто пробуючи свої сили, для неї вважалося нехитрою розвагою.

– Я наважуюсь припустити, що у вас теж свій бізнес. Чим ви займаєтесь? – допитувала Аманда.

Кіра прямо подивилася на співрозмовницю і спокійно відповіла:

– У мене невелика квіткова крамниця.

Аманда здивовано відкрила рота, а потім перевела погляд на Алекса, оцінюючи його реакцію, тому що сама була шокована. У розумінні Аманди, Кіра була простолюдинкою. Господи, а вона-то порахувала суперницю рівніш собі. Який абсурд! Тепер їй стало соромно своїх сумнівів на початку вечора. Ця Ештон просто підстилка. Саме тому Алекс на ній і не одружився. Які б почуття її чоловік не відчував до цієї жебрачки, її статус так і залишиться набагато нижчим від його власного. Аманда заспокоїлася. Тепер можна не переживати, що чоловік покине її. А з вискочкою відтепер не можна церемонитися.

Вечеря тривала досить довго, щоб напруга за столом загострилася до краю. У кожного з присутніх були свої причини нервувати і дратуватися. Аманда втомилася почуватися зайвою. Адже її законний чоловік не зводив закоханих очей із жінки, що сидить навпроти.