Глава 20

Як і обіцяв Алекс, італійські партнери змінили свій настрій. Кіра не знала, як йому це вдалося, але Тоні Біяджо передав усю необхідну інформацію.

Після повернення до офісу перед Кірою постало завдання максимально швидко ознайомитися з документацією, проте була ще одна проблема. Вся інформація була під грифом «цілком таємно». І Кіра не знала, кому довірити переклад технічної документації. Відповідальність була величезною.

Напередодні Круз-старший у присутності її та двох синів обговорювали план робіт із секретного проєкту. Ендрю поводився по відношенню до неї агресивно, Алекс – стримано.

– Мені здається, віддавати таку інформацію в руки людини з вулиці безглуздо, – заявив Ендрю, натякаючи на те, що Кіра надто мало часу пропрацювала в їхній компанії.

Він анітрохи не бентежився від її присутності. Щиро кажучи, тільки трохи ознайомившись з секретним проєктом, Кіра, на свій подив, про себе погоджувалася з ним.

Але Круз-старший не сприйняв слова старшого сина, від чого Кіра з жахом відчула на собі його зневажливий погляд.

– Що ти скажеш, Алексе? – Запитав Круз-старший. – Твоя думка щодо міс Ештон?

Кіра і так сиділа як на електричному стільці, ледве стримуючи своє внутрішнє обурення. Якби вона могла, то відмовилася б і сама. Морально було надто складно витримувати такий пильний розгляд її кандидатури для роботи над таємним проєктом. Та ще коли все обговорювалося без зайвих церемоній у її присутності. Кіра вирішила не втручатися.

– Я довіряю міс Ештон, як самому собі. І особисто ручаюся за її порядність та професіоналізм, – сказав Алекс, не звертаючи уваги на дивний погляд Кіри після його заяви.

– Ти з глузду з'їхав! Ти говориш про жінку, – Ендрю тицнув у неї пальцем, як у щось огидне та мерзенне. – Вони зовсім не вміють тримати рота на замку. Я нагадую: витік інформації обійдеться нам у величезну суму збитків! – від обурення Ендрю майже кричав.

– Моє рішення: призначити саме міс Ештон керувати цим проєкт, бо саме я тепер за нього відповідаю, – скипів у відповідь Алекс.

Брати схрестилися ненависними поглядами. Найменший спалах – і вони кинуться у бійку.

Кіра не розуміла причини такого ажіотажу навколо її кандидатури. У кабінеті емоції зашкалювали.

– Пропоную вам обом упокорити свій запал! – голосно скомандував батько і роздратовано глянув на синів.

Вони завжди не ладнали, але, схоже, їхні стосунки остаточно зіпсувалися. Круз-старший розумів, що причина не в Кірі. Ендрю сердився, що тепер не керує ситуацією в корпорації, Алекс прагнув встановити свої правила і авторитет.

Батько любив обох синів, але до молодшого завжди був жорсткішим і вимогливішим. Саме тому Алекс став його гордістю. Він завжди знав, що його місце займе лише Круз-молодший, бо був його копією за характером, зовнішністю, амбіціями. Ендрю був схожий на матір зовні, і характер у нього відрізнявся нестабільністю. Старший син був хорошим бізнесменом, але його жага керувати світом, мстивість і підступність іноді шокували навіть досвідченого батька. Ендрю був небезпечний і незговірливий. Єдине, що стримувало його, були влада, сила та авторитет батька.

– Якщо Алекс ручається за міс Ештон і призначає її вести цей проект, то так тому і бути, – сказав Круз-старший. – Особисто я, підтримую його думку. – Потім звернувся до Кірі: - Міс Ештон, вибачте нам наші емоції.

Кіра кивнула у відповідь, але внутрішньо хотіла втекти з кабінету. Злість і ненависть в очах Ендрю майже фізично діяли на неї.

Після наради вона вирушила до кабінету Алекса. У неї були питання щодо проєкту. Втім, з моменту їхнього повернення з Італії минуло вже кілька днів. З того часу Алекс абсолютно ігнорував її. Тому його заступництво сьогодні стало для неї черговим приводом для самобічування. Кіра корила себе за дурість, слабкість та свої справжні почуття і все частіше думала про звільнення. І в цьому її навіть не могла зупинити вражаюча заробітна плата і перспективи, що відкривалися перед нею.

Було неможливо абстрагуватися в обставинах, що склалися. Вони з Алексом постійно перетиналися і це було проблемою. Її серце боліло. Апетит пропав зовсім. Сумніви, чи правильно вчинила, відмовивши йому, мучили її. Кіра майже звикла до думки, що згодна на все, щоб бути його жінкою, хай і некоханою. Але потім лаяла себе. Адже цей шлях вона вже проходила з Семом, і нічого хорошого це не призвело, тільки крах і розчарування. То чому ж, знаючи все це, вона вперто прагне прірви?!

Секретарка Алекса люб'язно привітала Кіру, яку безмірно поважала і була вдячна їй за своє повернення на робоче місце. Дівчина відповідала на всі запитання Кіри без приховування, вона як ніхто інший бачила ступінь довіри боса до своєї колишньої помічниці.

– У містера Круза зараз відвідувачка, – коротко сказала секретарка.

Вона намірилася повідомити, хто саме, але Кіра не стала розпитувати і вже хотіла йти, коли двері кабінету відчинилися і в приймальню випурхнула блондинка, що горіла сексуальною енергією. Кіра сама не зрозуміла, чому стоїть і сердито дивиться на усміхнену на весь рот жінку, за якою вийшов і Алекс. Настрій його, схоже, був чудовим – він теж сміявся і був захоплений її сексуальністю.

Кіра нервово сіпнулася вбік, прагнучи піти і залишитися непоміченою. Так би й сталося, бо вона була вже майже біля ліфта, але секретарка її гукнула: