Глава 15

Кіра тремтячими руками наділа сережки. Вдивляючись у своє відображення в дзеркалі, вона питала себе: «Чому я погодилася?» Вона ж чудово знала, чим усе закінчиться, тому намагалася впоратися із нападом паніки. Надто пізно відступати. Схоже, цей службовий роман стане апогеєм її любовних страждань. Можливо, після цього її серце нарешті перестане мучитися щоразу, коли чоловік, домігшись її тіла, безжально розтопче почуття.

Справа в тому, що Кіра абсолютно не обманювала себе щодо своїх перспектив, і немов нічний метелик готував свої крила, летячи назустріч найяскравішому полум'ю у своєму житті – Алексу Крузу.

Вона одягла шовкову вечірню сукню кольору червоного вина і нафарбувала губи помадою того ж кольору. Жодних прикрас. М'який макіяж з акцентом на губах. Кіра чудово знала про свої переваги та недоліки, як їй здавалося. Але завжди прагнула бути собою і не прикрашати себе надмірно. Її зовнішність і так була яскравою. Сьогодні вона одягла цю сукню, бо таким був її настрій. Виклик собі. Бажання отримати недосяжне. Мрія. Пристрасть. Непереборний потяг.

Коли за годину вона піднялася на дах хмарочоса, спеціально прикрашеного для романтичного вечора, Кіра прошепотіла сама собі: «Дихай».

Вечірнє місто світилося тисячами вогнів. Весь дах був обставлений композиціями свіжих квітів. Скрізь стояли свічки, горіло м'яке підсвічування, музиканти грали приголомшливу мелодію. Легкий вітер обдував її тіло, і вона відчула дивовижну легкість і казковість того, що відбувається. Цей стан посилився, коли Кіра побачила Алекса, що йшов до неї, в чорному фраку. То був чоловік її бажань. Він усміхався своєю ніжною, грайливою усмішкою, очі його світилися від милування. І Кіра запитала себе: "Як можна встояти перед ним?".

Подібні думки турбували й Алекса. Він і так божеволів по ній, а коли вона виглядала так чудово, як сьогодні, голова його паморочилась від бажання. Жінка, що постала перед ним, у облягаючій сукні, яка трималася на двох м'яких бретельках здавалася йому справжнею богиней. Вбрання її було з найтоншого шовку, тому одягти його могла лише впевнена жінка з ідеальним тілом. Алекс з гордістю визнав: Кіра – єдина жінка, заради якої він готовий піти на все що завгодно, аби вона лягла в його ліжко.

– Добрий вечір, – прошепотів він, а потім поцілував у губи – ніжно і невимушено. – Ти виглядаєш приголомшливо, тобі дуже личить ця сукня.

Їхні погляди зустрілися. Відкриті. Захоплені. Обидва горіли від передчуття майбутнього вечора.

– Ходімо, – м'яко покликав він її за собою.

Кіра слухняно йшла за ним і відчувала запах його дорогого одеколону. У неї паморочилося в голові від радості, і вона не знала, як узяти себе в руки.

Вони сіли за стіл. Офіціант налив вино. При цьому він щось говорив, але Кіра майже не слухала його. Вона бачила лише пристрасні очі Алекса Круза.

– Якщо ти далі на мене так дивитимешся, боюся, навіть не стану слухати твої заперечень і відведу тебе звідси на початку вечора,– пожартував він над Кірою, яка не зводила з нього очей.

І взагалі йому здавалося, що так, як вона дивилася на нього, ще не дивилася жодна жінка на світі. Відкрито, захоплено та ласкаво.

– Домовилися, – просто відповіла вона і засміялася.

«Це неможливо, – думав сам Алекс. – Хмелію від неї, як від міцного вина. Ця посмішка діє на мене як наркотик. Я хочу ще ».

– Пропоную тост,–сказав він, піднімаючи келих.

Кіра кивнула на знак згоди та приготувалася слухати.

– За наше перше побачення. Нехай кожен із нас отримає від цих стосунків те, що хоче.

Кіра зрозуміла його натяк. Він давав зрозуміти, що його мета незмінна її тіло. Втім, було правильно позначити все спочатку.

Вона зробила ковток вина і подумала, що добитися кохання Алекса – все одно що дістати до місяця, який зараз світив їй цієї літньої ночі. Ні. Вона не ставитиме собі нездійсненні завдання. Досвід підказував, що краще змиритись. З Семом все було так само яскраво, стрімко. Але він не діяв на Кіру так заворожливо. Він був їй учителем, другом. Чого вона хотіла від Алекса? Вона хотіла його. І це був незаперечний факт.

– Отже, моя мила, чарівна спокуснице, якими будуть твої умови? – почав грайливо Алекс, гіпнотизуючи її своїми сірими очима.

Кіра глибоко вдихнула свіже повітря літнього вечора і запах квітів, розставлених усюди. Складалося враження, що вона сидить у райському саду. Таке розкішне оформлення коштувало величезних грошей. І від цього їй стало ніяково. Вона пила найдорожче шампанське у своєму житті, моментально хмеліючи, і боялася саму себе.

– Ми ж знаємо, що у всьому потрібні чіткі правила. Інакше все вийде з-під контролю, – лаконічно сказала Кіра і подивилася на Алекса трохи суворіше, ніж розраховувала.

Він підпер пальцями підборіддя і спробував зробити серйозний вигляд.

– Я слухаю. Якими будуть твої правила?

– Перше: секс між нами станеться не раніше, ніж за місяць, – вона спеціально зробила паузу, оцінюючи його реакцію.

– Чому саме місяць? – Уточнив Алекс, не приховуючи свого здивування.

– Все просто. Робота для мене понад усе. Цей час мені потрібний для адаптації на новій посаді. Я хочу довести, що відповідаю вимогам твого батька і не хочу, щоб можливі непорозуміння чи розбіжності між нами вплинули на моє становище в офісі.