Глава 14

Ранок наступного дня розпочався з традиційної церемонії. Коли Кіра увійшла до кабінету зі словами «доброго ранку», Круз вдав, ніби зайнятий читанням. Хоча краєм ока спостерігав, як вона без збентеження підішла до нього. Алексу здавалося, що вона спеціально так сексуально виляє стегнами під час ходьби. На ній була коричнева спідниця і на два тони світліша шифонова блуза, але Алексові її вбрання здавалося непристойно облягаючим і призовним. Він вважав, що Кіра так одяглася спеціально, щоб збудити в ньому це дике божевільне бажання. А це розпущене волосся, що спадає водоспадом до самої талії... Ні-ні, йому потрібно робити байдужий вигляд.

Алекс все ж поглядав на її груди. Ще вчора він торкався до них. Згадуючи її відвертий поцілунок на благодійній вечері, чоловік закипів від люті. Безперечно, Кіра була дуже пристрасною та сексуальною жінкою, але, як не дивно, відмовляла йому. Ще вчора він заприсягся забути про неї і вже зателефонував новій претендентці в його ліжко – топ-моделлі Сарі.

Алекс вважав, що йому варто зайняти свої думки іншим ідеальним тілом. Але на відміну від інших жінок, Кіра разом з красою мала ще й гострий розум, силу волі і непохитний характер. Алекс же ненавидів легкі перемоги і завжди із задоволенням долав будь-які перешкоди. І чим складнішими вони були, тим більше задоволення він отримував. Це переважно стосувалося бізнесу. Із жінками нічого подібного ніколи не було. Його гроші та зовнішність завжди були вирішальним аргументом. І ось перед ним стоїть єдина та неповторна Кіра Ештон. Вона зіткана з протиріч та принципів, зрозумілих тільки їй одній. «Секс їй не потрібен. Тільки кохання», – зловтішався Алекс.

Дівчина сіла на своє звичне місце і звела на нього очі. Абсолютно зібрана, впевнена і безпристрасна, ніби між ними нічого особливого не сталося. Вони просто трохи посварилися і забули. А нічого, що він через обурення та образу всю ніч очей не зімкнув.

– Не хочу вас відволікати, але попрошу звернути на мене увагу.

Краще б вона цього не казала.

Він моментально підняв на неї свій гострий погляд, який не віщував нічого доброго. Алекс для Кіри був зрозумілим. Їй здавалося, що йому можна говорити все відкрито, але вона помилялася. Насправді це була маска, під якою ховався владний, рішучий, непримиренний із чужими слабкостями бізнесмен. Якщо чогось хотів – незмінно отримував це.

Не дивно, адже Алекс народився в сім'ї мільярдера, де його виховували не як милого принца, а вольовим, незалежно мислячим, жорстким і непохитним перед будь-якими труднощами. Адже Кіра знала: саме молодшого сина Круза, вважають наступником імперії і поважають нарівні з батьком. І зараз вона мала змогу в цьому переконатися.

Вона була впевнена: її категоричну відмову Алекс не залишить без належної реакції. Йому це не дозволить зробити ні статус, ні чоловіче его. Швидше за все, умови їхньої роботи та співробітництва будуть жорсткішими настільки, що їй доведеться звільнитися самій. У глибині душі Кіра прагнула саме такого результату. З кожним днем ​​ситуація все ускладнювалася.

– Я слухаю тебе, – безпристрасно промовив він і подивився на неї поглядом керівника, який приготувався слухати нудну доповідь.

Він відкинувся на спинку крісла.

– Завтра відбудеться підписання угоди із Семом Гарвелом, після чого роботу візьме на себе відповідний відділ. Моя місія буде на цьому закінчена.

Алекс слухав і ловив себе на думці, що не хоче давати їй те, що обіцяв, – а саме посаду, на яку вона заслуговувала. Він не хотів відпускати її від себе, але й порушити своє слово теж не міг. Тому вирішив схитрувати.

– Якщо ти про мою обіцянку, то я все пам'ятаю і готовий призначити тебе керівником маркетингового відділу. Але річ у тому, що мій батько має погодитися з моїм вибором. Щоправда, це формальність. Але тобі доведеться з ним знову поспілкуватися.

Алекс ледь стримав посмішку. Кіра не втрималася, примружила очі і видихнула. Мабуть, її засмутили його слова. Молодий Круз також знав, що батько ніколи не змінює свого рішення. І якщо відправив Кіру вперше, те саме зробить і вдруге. Звісно, ​​Алекс міг призначити Кіру на менш значущу посаду. Але ж вона сама цього не хотіла.

– Коли ми зустрічаємось? – Уточнила вона.

– Я повідомлю тобі. Все залежить від того, коли нам зможуть виділити час.

– Тоді в мене все, – вона підвелася.

Алекс подивився на годинник – рівно п'ять хвилин. Як їй це вдається? Прийшла і за п'ять хвилин примудрилася вивести його з себе, та ще й вирішити свої проблеми. Він вдав, ніби з головою поринув у дослідження документів. І Кіра пішла. Потім Алекс підвівся і злісно дивився на зачинені двері. Він не міг зрозуміти, чому його так зачіпає її байдужість.

Наступного дня, як і обіцяла Кіра, відбулося підписання довгоочікуваної угоди із Семом Гарвелом. Алекс спостерігав, як його батько, особисто присутній сьогодні на підписанні договору, тисне руку Гарвелу на знак подальшої плідної співпраці. Загалом все пройшло гладко та швидко. Всі розуміли свою вигоду і перспективи, що відкриваються. Завдяки бездоганно виконаній роботі Кіри, було врегульовано та опрацьовано навіть найтонші нюанси угоди.

Алекса засмутив лише один момент. Виявилося, досконально цей проект знає лише Кіра. Коли його батько почав питати про деякі тонкощі угоди, які Кіра, як виявилося, передбачала і встигла внести до договору, заздалегідь узгодивши з партнерами, виникло кілька питань. Звичайно, Алекс цим просто не цікавився, довелося залучити її до обговорення. Вона стояла осторонь, стенографуючи зауваження сторін під час підписання, коли Алекс опинився у безвихідній ситуації.