Марк і Єва

Пригоди Марка та Єви

Яскравий сонячний день запрошував усіх на велике свято! На березі широкого Дніпра зібралося багато людей: матусі з малюками, веселі діти, спортсмени, які готувалися показати свою майстерність, і глядачі, що з нетерпінням чекали початку змагань. У повітрі літали різнокольорові кульки, панував сміх і пахло смачним кавуном. Усі мчатимуть назустріч вітру й сонцю по хвилях на своїх швидких скутерах!

Наші герої теж готувалися до змагань. Знайомтесь: це Єва – дівчина, яка завжди шукає відповіді на цікаві запитання. Вона щойно переодяглася й стоїть у роздягальні. До неї підходить її колега по змаганнях Анет. Анет вітається, але її обличчя трохи похмуре. Вона щойно читала нову статтю Єви в інтернеті, де Єва писала про різні релігії та вірування. Анет не розуміла, як можна цікавитися багатьма вірами, якщо потрібно мати лише одну в серці.

«Ти як можеш читати про інші? Яка ж ти після того вірна своїй?» – запитала Анет.

Раптом до них підійшов ще один учасник і весело мовив: «А я взагалі ні в яку не вірю! Ха-ха-ха!» Усе одразу перейшло в жарти. Єва, яка спочатку була трохи похмурою, усміхнулася й рушила назустріч пригодам.

Наші друзі завжди підтримують одне одного, навіть якщо їхні думки іноді розходяться. Вони швидко забувають про суперечки, виходять на сонечко, їдять смачний кавун і милуються могутньою річкою. Чайки літають у небі, діти пускають мильні бульбашки, дорослі сміються, а на фоні грає весела музика. Усе таке прекрасне!

Ось лунає оголошення в мікрофон про початок змагань. Серця наших героїв починають битися швидше! Марк, який стоїть поруч, киває Єві, а вона у відповідь махає головою – її руки вже зайняті керуванням скутера.

І ось під час змагань стається непередбачене! Скутер однієї з дівчат випадково стикається з берегом. Дівчина падає у воду. Її швидко витягують, і вона притомніє.

Наступного ранку Єва вже поспішає до нових пригод! Разом зі своїм другом Марком вони сідають у поїзд. З ними ще й сестра Марка. Вона щойно познайомилася з Євою й дуже уважно на неї дивиться, ніби оцінює. Дівчинка жартує, що має прекрасний бутафорський меч і зараз зробить так, щоб засмутити їх обох. (Це був лише бутафорський меч, тобто іграшковий, несправжній – для жартів та ігор!)

Спочатку Марк та Єва дуже здивовані цим жартом. Але потім сестра Марка показує їм старовинний камінь, який Єва знайшла в одному прекрасному храмі в далекій Бразилії. І тут – раз! – наші герої телепортуються! За допомогою чарівного каменя вони переносяться в інший час і простір. Сестра ж залишається на платформі. Її друзі зникли, а потяг поїхав! Оце так витівка обернулася для неї! Тепер їй доведеться повертатися до міста полями та бездоріжжям. Ох і не пощастило їй!

Незвіданий світ

Опинившись у новому місці, Єва озирається навкруги. Вона стоїть на якійсь дивній площині, але за її спиною немає стіни – лише безкрайня земля попереду! Це схоже на зірку, що висить у небі, на величезній висоті. Навколо неї – пухнасті хмаринки, а далеко-далеко внизу видно нашу Землю. За спиною Єви яскраво світить світло, а попереду вона бачить якісь незвичайні фігури, що здаються їй трохи страшними.

«Де я? Куди я потрапила? Що зі мною відбувається? Я телепортувалася? Я сплю?» – безліч думок проноситься в голові Єви. «Де мій друг? Де поїзд? Де все?»

І тут з-поміж тих дивних фігур виходять інші – вже не такі страшні, навпаки, дуже сильні та яскраві! Вони скидають свої таємничі чорні плащі, і Єва бачить їхні чудові костюми. Це ж її друзі-генерали, про яких вона так багато читала та вивчала! Вони – справжні помічники та захисники, знайомі з її голови, а тепер стоять прямо перед нею!

«Сфалеритиніє, ти мусиш допомогти нам у битві!» – каже один із них.

Єва бачить Бурштинія, Генерала Вогню! 🔥 Він сильний і відважний. На його чолі сяє жовто-оранжевий камінь, а його меч горить полум'ям! На ньому золотисті залізні обладунки, що захищають тіло, а сорочка – яскравого вогненно-оранжево-жовтого кольору, як саме полум'я!

Поруч стоїть Малахітій, Генерал Води! 💧 Він у золотих обладунках на плечах і животі. Його камінь на чолі переливається кольором морської хвилі, а сорочка – красивого синьо-зеленого кольору, як глибока вода.

А ось і Хризобериліна, Генеральша Повітря! 🌬️ Вона легка й прозора, наче кришталь. На ній пишна кришталева сукня (як справжнє кришталеве повітря!), на чолі – кришталевий камінь у формі крапельки. У неї красиві кучері, а в руках – кришталевий меч!

Далі – Бронзитій, Генерал Землі! ⛰️ Він міцний і сильний. На його чолі темно-коричневий камінь. У нього довге волосся, зібране у високий хвіст. Сорочка – із міцної тканини темно-коричневого кольору, з візерунками, схожими на кору дерева.

Єва також бачить Аметистинію, Генеральшу Мудрості! 🔮 Вона в розкішній бузковій сукні, а на чолі в неї сяє прекрасний аметист. Її золотисті залізні обладунки захищають плечі, спину та груди.

І, звичайно ж, Сфалеритинія (Єва)! Вона сама стає Генеральшею! На її чолі сяє камінь сфалерит – такий же багатогранний і незвичайний, як медовий, лимонний або рубіновий! У вухах у неї блискучі лимонні сережки, на шиї – прикраси з таких самих каменів. Її персикова сукня розширена внизу, а зверху – міцні металеві золоті обладунки, що захищають плечі, груди та руки від плеча до ліктя. Білі рукави звужуються, щоб зручно було махати вогняним мечем, який вона тримає в руці! На руках у неї кілька золотистих браслетів, які щільно прилягають до тіла, щоб не заважати в бою. Усі генерали тримають у руках сяючі камені, що відповідають кольору їхнього каменя!

«Ми вітаємо тебе, Сфало! Ти – наша Генеральша!» – каже Бурштиній.

«Не хвилюйся, Сфалеритиніє, ми всі тут, щоб допомогти! Ти мусиш бути впевненою в собі!» – підбадьорює її Аметистинія.