Розділ 6

Соня, спостерігаючи за знайомством Астри з Заком, раділа, коли маленька собака весело скакала навколо. Раптом до них підійшов Макс, один із хуліганів, і запитав, яка порода у Астри.

— Метис, — відповіла Соня, намагаючись не звертати уваги на його насмішкуватий тон.

— Метис? А чому вона не дворняга? — спитав Макс, зневажливо посміхаючись.

Соня з обуренням відповіла

— Якщо ти такий дурний, я поясню, — почала Соня, намагаючись зберегти спокій. — Собаки-метиси — це помісь різних порід або породистих собак з безпородними. У їхньому екстер'єрі чітко прослідковуються риси одного або обох батьків. Метиси не є дворнягами; деякі з них відносяться до дизайнерських або авторських порід і можуть коштувати досить дорого.

Соня глянула на собаку Макса.

— А твоя порода це Чихуахуа

— Чихуахуа, — повторила Соня. — Вона вважається найменшою собакою у світі. Її предки жили в дикій природі, а потім були одомашнені тольтеками. Ця порода має компактний корпус і відрізняється живим та сміливим характером. Чихуахуа має вплив на формування інших карликових порід. А ще, вони мають міцне здоров'я, високий інтелект і товариський характер.

Макс з усмішкою кивнув, а Астра, злякано глянувши на чихуа-хуа, м'яко зітхнула

— Розумна, так? Тоді розкажи про породу Ксолоитцкуінтлі, — запропонував Макс, і Іра підійшла до Соні.

— Чому вони такі популярні? — спитала Іра.

Соня з радістю відповіла:

— Ксолоитцкуінтлі не тільки мають унікальний вигляд, але й дуже добрі і вірні. Вони використовувалися в ритуалах давніх народів Мексики, і їх вважають священними. Також вони підходять для людей з алергією на шерсть, оскільки голі варіанти не линяють.

69

Соня вжахнула, коли почула голос монстра.
— Відійди крок назад негайно!

Вона миттєво стрибнула назад, але в той момент Макс, намагаючись схопити її, втратив рівновагу і впав на землю. Іра і зак, бачачи це, лише знизила плечима, не піднімаючи Макса, адже його поведінка почала її дратувати.

— Чому ти так незграбно поводишся? — запитала вона, злегка заколисуючи голову вбік, намагаючись з’ясувати, чому Зак почав вести себе агресивно.

Соня дивилася на них, відчуваючи, як страх та напруга починають наростати.

— Як? — запитав Макс, підвівшись на лікті, з недовірою дивлячись на Соню.

— Отак, я добре тебе знаю, — відповіла вона, намагаючись приховати тривогу в голосі.

Іра, спостерігаючи за цим діалогом, вирішила втрутитися: — Зак, не будь таким агресивним. Ти ж не хочеш, щоб це виглядало смішно?

70

Астра почала гавкати на Макса, її голос, повний рішучості, злякав його собаку. Але незабаром гавкати почала і собака Іри, додаючи до ситуації ще більше напруги. Враз у школі почувся гул, і чорний вовк із коричневими очима вірвався всередину, ричачи на Макса.

— Це хто? — запитав Макс, відчуваючи холодний подих страху.

Монстр, відчувши занепокоєння Соні, подумав: “Я захищу тебе.” Він пошепки сказав їй:

— Скажи, що охорона не пустила мене. Мене звати Сніг, візьми повідок.

Соня побачила синій нашийник і короткий повідок. Потягнувши його, вона крикнула:

— Сніг, стій!

Вовк зупинився, і вона, мислено сварячись, сказала:

— Я тебе сварю!

Сніг легко кивнув, потім прилаштував вуха й ліг, готовий прийняти ситуацію.

Монстр, у формі вовка, зберігав грізний погляд на Макса, лежачи на підлозі. Соня, відступивши в кут, запитала його:

— Чому?

Монстр сів і відповів:

— Я не міг по-іншому.

— Пішли вже, глянемо на інших, — сказала вона. — Але роби все, що я кажу, щоб не було неприємностей.

Монстр кивнув, готовий виконувати її вказівки, і вони разом рушили далі, обережно спостерігаючи за ситуацією навколо.

71

Почався конкурс талантів. Соня запитала:

— Може, спробуємо з тобою?

Монстр кивнув:

— Я не проти.

Макс із своєю собакою продемонстрували чимало трюків, після чого Монстр глянув на Соню:

— Зможеш краще.

Вони вийшли на сцену, залишивши Астру з Ірою. Монстр ліг, як мертвий.

— Вставай, крутись! — крикнула Соня.

Він покрутився, і вона продовжила

Соня подумки сказала Монстру:

— Ти охороняй Астру від якоїсь людини, тільки не кусай.

Після цього вона покликала Іру та Астру

Соня, побачивши, як Астра сидить біля Монстра, впевнено підійшла до Іри, яка спостерігала за ними. Вона вирішила, що їй потрібно пояснити, як поводитися з Монстром.

— Не бійся, — сказала Соня, — він охороняє Астру. Просто намагайся підійти повільно.

Іра кивнула, намагаючись не налякати астру. Коли вона зробила кілька кроків, Монстр загарчав, підвівши голову і зосередивши погляд на Ірі.

72

Соня, радіючи успіхам Астри, вирішила продовжити навчання. Вона купила кілька смаколиків, щоб заохочувати собаку під час тренування.

— Тепер спробуємо щось нове! — сказала вона, сідаючи на підлогу поряд із Астрою. — Астра, сидіти!

Собака спочатку не реагувала, але потім Монстр, спостерігаючи за ситуацією, показав, як правильно сісти. Соня повторила команду, і цього разу Астра слухняно сіла.

— Молодець! — похвалила вона, кидаючи їй сушені легені. Астра з радістю підбігла, готова до нових вправ.

Соня була в захваті від того, як швидко Астра навчалася, і відчувала, що їхній зв’язок стає ще міцнішим.

Після того, як Астра навчилася команді "сидіти", Соня вирішила спробувати щось складніше.

— Тепер спробуємо "лежати", — сказала вона, демонструючи рух. Астра, зацікавлено спостерігаючи, почала вчитися.

Соня, нахиливши руку з ласощами, звернула увагу Астри, яка спочатку хотіла їх забрати, але потім зрозуміла, що потрібно лягти.

Після завершення тренування Соня відчула задоволення від того, що Астра зробила прогрес. Вона зібралася з думками і сказала: