Я відпускаю тебе,брате
Вільне небо
Сьогодні я знову тут. Дев'ять днів минуло, а я знову стою перед твоїм хрестом. Твоя фотографія... ти дивишся на мене так, ніби зустрічаєш, ніби чекав на цей візит. Але в моєму серці щось обірвалося.
Вибач мені, брате, але я більше не прийду. Не тому, що забула. А тому, що мені занадто боляче бачити тебе тут. Ти не належиш цій сирій землі. Ти не цей холодний камінь і не ця дата на табличці. Ти — це вітер, це сміх моєї доньки, це блиск золота у моїх вухах, це кожен мій спогад про нашу однокімнатну квартиру.
Я дописала цю книгу. Кожне слово в ній — це мій крок до тебе, але не на цвинтар, а в вічність. Тепер я буду говорити з тобою, просто дивлячись у небо. Там ти вільний. Там ти не хворієш, не хрипиш і не мовчиш.
Я нарешті тебе відпускаю. Як би сильно не стискалося моє серце, я розтискаю пальці. Лети далі, мій великий брате. Твоя душа має бути там, де світло, а не там, де огорожі та квіти.
Я залишаю собі твої жарти, твій останній рік «стрижок» і твою любов, яку ми так і не навчилися називати вголос. Але тепер я кажу це на весь світ: я люблю тебе. І я пам’ятаю.
До мого пробудження залишилося... одне довге і світле життя в пам'ять про тебе.
#244 в Різне
Відредаговано: 15.03.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
