Ця тема набирає обертів як в Україні, Польщі та й не тільки там ,бо підлітків усюди багато і кожен потребує любові і дружби.І ми все частіше задумуємось чому багато наших однодумців і взагалі людей живуть без друзів, можливо комусь так нормально, але такі є люди що нарікають на це.
Чесно признаюсь, я роблю теж саме вже декілька років.Але це, не залежить повністю від мене мати друзів схожих як я.Іноді треба миритись з тим оточенням яке у мене є, бо іноді не я його обираю, бо з дитинства у мене оточення мінялось кожні 3 роки-кардинально ставало новим.
Але тим не менш, я старалась хоч якось звузити не потрібне мені оточення, те середовище в школі мене майже не турбувало з недавнього часу, я переосмислила це ,і зрозуміла що вони мені не підходять, ніяк і ніщо нас не пов'язує. Після цих роздумів я трішки змінилась, віднайшла індивідуальність ,і перестала йти за більшістю(їхніми інтересами )
Саме так я почала писати цю книгу і віднайшла чудову подругу, яка теж виявляється пише твори і книги.
Я рада, що знайшла її з часом, адже ми пізнали один одного, і добре провели час разом..Я їй дуже вдячна, в тому що вона весь час була зі мною, поруч десь, просто я її не помічала як і вона можна сказати не особливо.Але не завжди можна знайти друзів навколо себе, можна теж з різних джерел зробити це безпечно.