Я лежала на ліжку, дивлячись у стелю… руки складені на животі.
Потім перевела погляд на вікно… на дощ…
І думала про… Евана…
Насправді я вже потроху ніби переходила межу дружби… і це мене лякало.
Адже він подобався мені ще давно…
Я знала, що він юний, красивий… і поки що не хоче стосунків…
Але моє юне, чотирнадцятирічне серце ніби тягнулося до нього…
до нього…
до нього…
Я навіть не до кінця розуміла значення слова «кохання».
Так, я читала книги про принцес… про їхню нелегку долю…
але вони все одно знаходили своє кохання.
І все завершувалося щасливим кінцем.
Але чи так завершиться моя історія?..
З Еваном… чи без?..
Це все не давало мені спокою.
Я також розуміла, що не хочу ранніх стосунків…
Але все одно вірила, що кохання саме мене знайде…