Я твоє стихійне лихо
Розділ 27
Я вирішила йому написати.
— Це кабзда! — швидко надіслала Евану, витираючи лоба від гарячих крапель води.
— В сенсі? — відповів він майже одразу.
Якби ми з Еваном їхали в одному вагоні, ще й у одному купе — для мене це було б справжнє щастя. І чесно кажучи, я б його трішки по вухах понадавала за таке питання… Бо хіба не зрозуміло, що на дворі спека нестерпна?
— У нас 13-й вагон. Зайшли в поїзд — і здивувались: аварійні вікна. Вони зовсім не відкриваються. Навіть ті, що навпроти.
Зараз дощ пішов, стало трохи легше…
Він вподобав. І написав:
— Та да… сьогодні жаркувато.
А потім зник інтернет. Я просто сховала телефон і почала насолоджуватись моментом. Але десь глибоко всередині все одно крутилось одне запитання:
“А він там як?.. Хоч трішечки думає про мене?”
Та спитаю якось іншим разом.
#2257 в Сучасна проза
#8265 в Любовні романи
#1977 в Любовне фентезі
Відредаговано: 11.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
