Розділ 11

Віддай людині крихітку себе.

За це душа наповнюється світлом

Ліна Костенко

Кілька хвилин Макс не міг зорієнтуватися. Після того, як їх викинули з порталу, ніби якусь непотрібну річ, він намагався перевести подих, але в грудях жахливо пекло, а голова гуділа. Розплющив очі. Однак ще стояла пелена. Помітив Варю, яка лежала на спині та тяжко дихала.

— Варю?

Варвара повільно піднялась та закричала.

— Що за... якого... Максе?

Максим підняв голову й побачив, що вони знаходилися на Оболонський набережній. Перед ними стояла Ангеліна на колінах із розправленими крилами, а поряд із нею чотири особи в темному одязі.

Рух знову зупинився...

Макс та Варя бачили, як люди, ніби монументи, застигли на місцях. Дівчина знову закричала.

— Що... що... відбувається?

Макс міцно схопив її за руку. Вона намагалася висмикнути руку та хаотично повертала голову. Коли її погляд зіткнувся з поглядом Ангеліни, нарешті, перестала смикатися.

— Вибачте! — сказала Ангеліна.

Макс та Варя поглянули на дівчину. На її обличчі були помітні синці, але найбільше, що здивувало Варю — це величезні крила Ангеліни. Варя пискнула та закрила рот рукою, щоб ще більше не закричати.

— Янголе, тепер вибирай, хто із твоїх людей залишиться жити?

— Я не буду вибирати! Я краще віддам свою благодать і загину...

Один із демонів надавив на крило Ангеліни, вона опустила голову та застогнала.

— Тобі прийдеться вибирати, або ми заберемо дві душі! — злобно мовив демон й, нахилившись до неї, схопив за обличчя та змусив дивитися на зляканих Макса і Варю.

Коли один із демонів-ловців наблизився, Макс почав відбиватися, тим самим захищаючи Варю. Інші демони-ловці просто сміялися та спостерігали за цією нерівною боротьбою.

— Не чіпайте її! — кричав Макс та намагався завдати удару, але натомість отримав сильного удару в щелепу та ледве не впав, якби Варя не притримала його.

— Янголе, — знову цей грубий голос демона, — ти ще можеш вибрати!

— Я не граю на душі людей!

Демон схопив Ангеліну за горло, підняв над землею та відкинув. Дівчина приземлилась на бруківку, від чого піднявся пил. Янтарні очі янгола змінилися. Макс та Варя помітили блакитний відблиск та сяйво, а разом із цим, змінився колір крил янгола... вони стали ще більшими та чорними, немов найтемніша ніч.

На небі прогримів грім, темні хмари закрили сонце, дихати ставало ще важче...

Ангеліна накинулася на одного із демонів та сильно вдарила ногою, від чого демон відлетів на кілька метрів. Варя крикнула та закрила очі руками.

Прокладаючи собі дорогу до людей, Ангеліна відбивалася крилами, завдавала сильних ударів та отримувала сама «на горіхи».

Макс та Варя не могли нормально поворухнутися. Кожний крок завдавав болю.

Максим лише схопив Варю за плечі та притиснув до себе.

— Ти... ти в це... віриш? — ледве промовляючи кожне слово, сказала Варвара.

Макс промовчав, адже сам не знав, чи виберуться вони з цієї западні живими.

Коли темна тінь накрила набережну та спустилась на землю, Макс та Варя ще більше стали здивованими, особливо здивований був Макс, адже це той самий юнак, який привів його у ресторан до Ангеліни та Варі.

— Врятуй її! — раптово закричав Макс.

На Янгола накинулися демони та завалили її на землю. Один сильний удар крилом і демон впав, ще один удар, але цього разу в обличчя Ангеліни.

На очах Макса та Варі, демони почали змінювати свою подобу з людської на демонічну...

Великі кігті на руках, обвуглене тіло та величезні чорні крила. Демони видали ричання та одразу накинулися на Ангеліну. Поспішив на допомогу Натан, який одним помахом крил нейтралізував двох демонів.

— Натане, що ти тут робиш? — крикнула Ангеліна.

— Рятую тебе та твоїх людей! — вдаривши демона ліктем, відповів та усміхнувся.

Варя знову закричала та закрила очі руками.

— Боже, Боже... — мовила дівчина. — Це лише моя уява! Це страшний сон, я сплю...

Ангеліна міцно схопила одного демона за горло, нахилила корпус та вдаряючи крилом, кинула його через спину.

— Максе, Варю, ви...

Ангеліна закрила людей крилами, коли побачила, що в лапах демона з’явилася сокира, яка полетіла в їхню сторону. Лезо пронизало одне крило. Ангеліна закричала від болю, але продовжувала захищати людей. В них метнулась ще одна сокира, але Натан вчасно перехопив її та кинув назад у демона. Макс підхопив янгола, яка на останньому подиху попрохала, щоб із крил витягнули сокиру.

— Зробіть це!  — сказала Ангеліна і на її щоках з’явились сльози. Сльози янгола.

Натан закрив Янгола і людей крилами, не даючи підступитися демонам.