Глава 10.

Завершивши виклик, Каті з полегшенням відкинулася на спинку сидіння, уявляючи, як зовсім скоро вже зможе повернутися додому і розібратися з усіма своїми справами, завершивши їх раз і назавжди. А потім знову поїхати, якомога далі від усіх незрозумілих ситуацій, прихопивши з собою Лінду. Дівчина розуміла, що їй доведеться пройти ще один курс терапії, щоб не сходити з розуму як в минулий раз, але зараз вона була готова до цього. Ця перерва в кілька днів допомогла їй зібратися з силами, відразу вирішити, що робити далі, а візит в дитячий будинок найкращим чином позначився на її стані. Дивно, але все налагоджувалося...

— Сяєш немов чайник, — Ленс повернувся в машину, — хоч пару хвилин назад твій настрій залишав бажати кращого. Що сталося?

Каті здригнулася від несподіванки, але тут же знову посміхнулася.

— Лінда подзвонила, завтра о дев'ятій я її заберу з клініки, — пояснила Леншер.

— Хворіє? — Здивувався чоловік. — Вона ніби як полетіла кудись.

— Ні, вона лікар і тримає свою лікарню. Хірург за професією, — відповіла Каті. — Завтра прилітає і на роботу з самого ранку.

— Зрозуміло, — кивнув він і завів двигун машини.

Залишок шляху вони провели в гробовій тиші. Несподівано для самого себе Ленс спіймав себе на думці, що звик до цієї дівчини за жалюгідних кілька днів, немов вони давно були друзями. Після бурхливих поїздок в авто, спільних сніданків, візитів в дитячий будинок і дивних розмов, думка про те, що вони можуть ніколи більше не побачитися, здавалася дикою і зовсім неможливою. Але так воно швидше за все буде, і Ленсу виявилося непросто з цим змиритися. Вперше в житті він познайомився з черговою вбивцею ближче, ніж зазвичай, і ось...

Через хвилин двадцять вони були вже у нього на квартирі. Пізно повечеряли звареними нашвидкуруч спагетті з сиром. Розмова не клеїлась. Ленс безцільно гортав стрічку новин в інтернеті, а Леншер, виявивши в холодильнику ще не відкрите морозиво, зайнялася ласощами. Раптово прокинулися залишки совісті і Каті, взявши коробку з ще однією ложкою, попрямувала в вітальню до Ленса. Без слів сіла поруч з ним і жестом запросила скуштувати холодного десерту, простягнувши ложку. Він ледь посміхнувся і прийнявши її пропозицію, висунув свою.

— Може подивимося який-небудь фільм? Раз робити абсолютно нічого.

— Можна, — знизала плечима вона, через брак кращих варіантів.

Через кілька хвилин вони знайшли якусь невигадливу комедію про зомбі. З перших хвилин перегляду, Каті почала критикувати горе-стрілка і його компанію, які, за її словами, зброю тримати не вміли, а вже тим більше стріляти.

— Чорт, я зовсім забув! — Ленс схопився з дивана та побіг в коридор.

Повернувся він уже з невеликою коробочкою.

— Тримай, це тобі.

— Щиро сподіваюся, що там не каблучка або куля, щоб я застрелилася вже нарешті, — похмуро посміхнулася вона і відкрила засувку.

Всупереч її думкам, там виявилися сережки у формі черепів з кістками. Як у Ленса. Каті здивовано підняла брову, кинувши на чоловіка виразний погляд, немов підозрювала його в чомусь.

— Ти просто так вирішив зробити презент, або зміг припустити, що мені сподобалася твоя сережка? — Проникливо подивилася на нього вона, фіксуючи все емоційні зміни в поведінці Ленса.

Той лише схилив голову і трохи примруживши очі, зігнув губи в подобі посмішки. Він навіть сам собі не встиг відповісти на питання, яке зараз задавала Каті.

— Ти поїдеш завтра, а потім, з величезною ймовірністю, ми більше не побачимося взагалі, тому мені здалося непоганою ідеєю, подарувати тобі щось, що б нагадувало про знайомство, — дивлячись в одну точку на підлозі, вимовив чоловік. — Та й я подумав, що вони підійдуть для такої різносторонньої особистості, як ти.

Леншер якось дивно посміхнулася, і так же схилила голову, дозволивши волоссю закрити її обличчя. Вона не очікувала, що Ленс відповість так щиро, що зовсім не хотілося розкопувати далі подробиці і деталі.

— Дякую, — видихнула дівчина і підняла на нього погляд, — вони, дійсно, мені сподобалися.

— Я радий, — усміхнувся він.

— О котрій годині ти завтра їдеш?

— О дев'ятій, — відповіла вона, а потім глянула на годинник. — Мабуть, мені пора спати, завтра прокидатися рано.

Ленс лише побажав їй на добраніч і кивнув у бік спальні, натякаючи на те, щоб спати вона йшла саме туди. Аби знову не сперечатися з ним через такі дрібниці, Каті погодилася. Їй страшенно не хотілося псувати цей день і безпосередньо вечір. У спальні, Леншер переодяглася в ту саму приватизовану сорочку і лягла спати. Заснула вона майже відразу на відміну від господаря цієї самої речі. Вона втомилася за ці вихідні від різкої зміни обставин і з нетерпінням чекала завтра, щоб закінчити це все. Каті збиралася зустріти Лінду, дати негативну відповідь Віктору і переконатися в тому, що подрузі нічого не загрожує, якщо вона продовжить жити в її будинку. В оселю вдерлися люди саме в той день, коли Леншер повернулася в місто, а потім її намагалися найняти для вбивства Майкла. Занадто підозріло все було, і тільки тому дівчина попросила Ленса прихистити її у себе — тут ніхто не став би шукати зниклу вбивцю. І прийшов час вирішити всі раз і назавжди.

Ленс ж заснути не зміг. Він не хотів, щоб ранок наближався, інакше ця дивна вбивця піде, і навряд чи вони вже зустрінуться, особливо якщо дівчина відмовиться від контракту з Віктором. Та й з її професією ніколи не знаєш, чи жива вона взагалі, або вже ні. Вперше Ленс настільки близько познайомився з людиною з тієї, з кримінальної частини життя, і побачив, що все не так, як він вважав раніше. Каті Леншер виявилася складною особистістю, яка поєднувала в собі найрізноманітніші риси характеру, і чоловік розумів: вона не настільки аморальна людина, як більшість убивць. Ленс не знав, як саме вона вбиває, але мав нагоду спостерігати, як ця дівчина піклується про дітей і допомагає їм. І це виявилося дивним, тим що лякало і приваблювало одночасно. Але завтра вона піде, і явно назавжди. У сумних думках хлопець пролежав до світанку, так і не заснувши.