Глава 3.

Випровадивши свого випадкового знайомого, Каті зайнялася збиранням приміщення після вчорашнього погрому. Вона збиралася прибрати хоча б бите скло, а то її будинок виглядав зовсім не кращим чином. І затягувати з цим дівчина не хотіла. Раптом в гості завітають не ті люди, хто знає про рід її діяльності, і їх дуже здивує подібна розруха в пристойному будинку. Звичайно, Леншер не часто приймала сторонніх в себе, але всяке бувало. Довелося витратити кілька годин на прибирання цього неподобства. Але потім, звільнившись від турбот, дівчина сіла за кермо свго рожевого Міні Купера і вирушила по справам. Спочатку на роботу, щоб відвезти документи, що приніс Ленс. Одночасно з цим вона по телефону кляла Лінду на чому світ стоїть за те, що впустила в будинок незнайомця. Потім прокляття посипалися ще й на голови дівчат, що працювали в її салоні візажу. За час відсутності Каті отримала кілька незадоволених відгуків від клієнтів, і це ніяк не радувало. Гарненько пояснив все робітницям і скинувши таким чином напругу від купи незавершених справ, вона поїхала розбиратися з більш делікатними речами.

Наступним пунктом маршруту була зустріч зі старим знайомим, фронтовим товаришем, який знав про неї такі речі, від яких у інших волосся б стало дибки. Тільки переступивши поріг в його квартиру, Каті відразу перейшла до справи. - Мені потрібна нова гвинтівка.

Чоловік, ліниво потягуючи віскі, вивчав незворушне обличчя Каті. Він занадто звик до такої її манери, щоб вимагати банальні «привіт» і «як справи».

— Знову треба вбити якогось виродка? — З оозумінням хмикнув Баррі. — Ти знову взялася за те, чим займаються брутальні мужики, а не такі лялечки як ти?

— Як бачиш, іноді мужики виявляються безсилими, — закотила очі вона, — і доводиться звертатися до мене.

Вже про це Баррі знав краще за інших. Доля звела їх з Каті в іншій країні, під свист куль, коли тендітна, на перший погляд, дівчина, врятувала його від вірної смерті, і він готовий був заприсягтися, що це виглядало прекумедно, коли вона тягла на собі його здоровенне тіло. Люди від різних причин стають на стежку вбивств, заробляючи собі цим на життя. Баррі не сумнівався в тому, що Каті могла заробити капітал на своєму невеликому салоні, вона дійсно була талановита в цьому. Але якщо більшість вбивали через психічні недуг або ж від безвиходного становища, то у Каті було покликання до порятунку життів. Шляхом віднімання їх самих.

— Хочеш поглянути на товар? — запитав він, позбавляючись від нав'язливих спогадів про минуле.

— Ні, я довіряю твоєму вибору. За п'ять років жодного разу не підвів.

— Поспішаєш? — здогадався торговець.

— Так, машину свою треба у одного типа забрати. Буду чекати вночі посилку, добре? — Глянула йому в очі Каті.

— Звичайно, без питань, — кивнув Баррі. — До зустрічі.

— До зустрічі, — дівчина взяла в руки сумку і попрямувала до виходу з його квартири.

Опинившись в машині, Каті визначила по радіосигналу за допомогою телефону, де знаходиться її позашляховик, який вона позичила Ленсу. Довго не зволікаючи, дівчина завела мотор і попрямувала в той район. Це була не найбагатша частина міста, і Леншер її прекрасно знала. Криміналу там вистачало, але Каті і не з таким справлялася, тим більше у неї завжди був при собі пістолет.

Напевно, так розпорядилася доля, або це виявилося збігом обставин, але Ленс стояв на балконі, коли до його будинку під'їхав рожевий автомобіль, який він бачив у гаражі нової знайомої. Що характерно, припаркувалася Леншер поруч зі своїм позашляховиком. Чоловік бачив багато вбивць у своєму житті, по роботі, але таких як вона — ні разу. Ленс спостерігав за нею з учорашнього дня і не міг зрозуміти: Каті така дійсно, чи грає, подібно акторці?

«Дивна дівчина ... Хоче здаватись як лялька, будинок іграшковий, машинка ця, смішно навіть. Тільки робота грає зовсім на контрасті з цим всім, як в якийсь поганий жарт. Навіщо їй весь цей цирк з наслідуванням тієї особистості, якою не є?»

Але згадуючи про себе її не самий людяний характер і крутий норов, Ленс вирішив не змушувати кіллера чекати і, взявши ключі, він спустився донизу. Дівчина в цей час, притулившись до автомобіля, фарбувала губи, утримуючи нафарбованими нігтями дзеркальце. Сьогодні вона була в короткій рожевій сукні на тонких бретельках. Чоловік ще раз про себе згадав ідіотизм з переодяганням і акторську гру, але в слух нічого не сказав.

— Привіт, — вельми сухо привітався він, — ось ключі.

— Дякую, — вона, струснувши пишною гривою волосся, забрала ключі і попрямувала до позашляховика.

— Почекай, а як же цей рожевий монстр? — Запитав Ленс, скоса поглядаючи в бік її машини.

— Його забере Лінда. Це та дівчина, до речі, яка вранці впустила тебе в мій будинок.

Потім, не сказавши більше ні слова на прощання, Каті сіла за кермо авто, що куди менше привертало уваги на дорогах, і поїхала геть...

Чорний позашляховик м'яко їхав центральною вулицею міста. Він відвозив свою леді подалі від суєти, шуму і людей. Їй треба було подумати, хоча дівчина вже знала, що погодиться на контракт від замовника. Періодично у неї траплялися подібні перепади настрою в сторону усамітнення від всього і всіх. Але про це мало хто знав, і подібне нікому не заважало: дівчина не обтяжувала своїми проблемами оточуючих. Каті трохи розслабилася, коли виїхала за місто і вже мчала по трасі. Несподівано Леншер звернула по невеликому відгалуження і в'їхала в ліс. Там можна було подумати ... І плювати, що ставало прохолодно, а на небі починали збиратися грозові хмари.

Не виходячи зі свого Кадилака, вона опустила голову на схрещені на кермі руки і іронічно посміхнулась своїм спогади: зі зброєю Каті на «ти» з п'ятнадцяти років, з двадцяти почала працювати агентом по спеціальним замовленням. Леншер прекрасно розуміла, що чи не всі люди твердять про те, що вбивство - гріх, так робити зовсім не можна, але життя саме штовхала її до цього. Хоча дівчина не знімала відповідальності і з себе: це був її вибір, коли вона вперше взяла зброю. Вбивство - завжди залишається вбивством, незважаючи на мотиви, незважаючи навіть на те, що це було заради порятунку матері і самої себе.