.3.

Ранок почався нормально, обід був смачний, і день проходив спокійно.

Ось уже закінчилися їхні уроки, і Муза вирішила відкрити папку, яку вони вчора з Рівеном знайшли. Муза дуже сподівалася, що це їм допоможе.

На початку була міні-біографія, яку зброю вони брали із собою. На наступній сторінці вже були списки. Муза вирішила все прочитати та піти до Рівена.

 *Рівен*

Сьогодні Рівен вирішив покласти край їхньому зв'язку з Беа. Його, звичайно, все влаштовувало, але як тільки на горизонті з'являлася Муза, то все починало змінюватися, та й учора ввечері вони з Музою непогано провели час, незважаючи ні на що. Усі її проблеми він хотів допомогти вирішити. Раніше, два роки тому, вона йому навіть трохи подобалася, але потім з'явилася нова пасія, а Муза пішла на задній план, а потім зникла зовсім. Але зараз, коли вона повернулася і відразу прийняла допомогу Рівена, та й учорашній поцілунок, це змінило все.

Рівен підходив до кімнати після тренування, увечері було ще одне. Муза йому не писала, тож хлопець думав піти до неї після вечірнього тренування.

Коли Рівен сидів на дивані, в кімнату повільною ходою увійшла Беатрікс і сіла на його ліжко. Вона серйозно подивилася на нього, після чого Рівен відклав телефон і глянув на неї у відповідь. Складалося враження, що вона увійшла до себе в кімнату, а не до Рівена.

— І де ти був учора? — склавши руки на грудях, запитала Беатрікс.

— Ой, матуся, не лай тільки, — в'їдливо сказав він.

— Рівене! Як ти так можеш? Я ж переживала за тебе! — крикнула Беатрікс, розуміючи, що якщо огризатиметься й далі, то нічого доброго не вийде.

— Не треба за мене хвилюватись, — холодно відповів хлопець.

— Ну, Рівене, вибач, — вона встала з ліжка і повільно почала підходити до нього. Хлопець знав, що буде далі:

— Нам треба закінчити все, що між нами було.

Після цих слів Беатрікс завмерла.

— Ти жартуєш? — спитала вона, не розуміючи, що зараз відбувається.

— Ні, — відповів Рівен і показав на двері.

Цієї ж миті в кімнату влетіла Муза, і Беатрікс перевела погляд на неї.

— Ой, вибачте, що завадила, — Беатрікс була останньою людиною, яку Муза хотіла бачити в кімнаті Рівена.

— Нічого, вона вже йде, — підвівся Рівен і взяв Беатрікс під лікоть, щоб провести до дверей.

Після того, як дівчина пішла, обстановка в кімнаті залишилася напруженою ще й через те, що Муза злилася на присутність Беатрікс у його кімнаті.

— Я, звичайно, не проти, щоб ти до мене так вдиралася, але в тебе щось термінове? — запитав Рівен, повертаючись до феї.

Муза підійшла до столу та поклала папку.

— Захочеш, сам почитаєш, — сказала вона і вже хотіла піти, але Рівен завадив.

— А ще, якщо тобі не складно або якщо не буде планів, то провідаємо Еракліон, — кинула вона.

Рівен нічого не встиг сказати, але причину такої поведінки він зрозумів. Фахівець вирішив, що таки зайде до неї після тренування.

*Трохи згодом*

— Рівене, з тобою все нормально? — подаючи руку, спитав Скай. Він сьогодні повалив Рівена.

— Все чудово, — сказав Рівен, підводячись самостійно.

— Скай, Рівен чудово! На сьогодні все, — сказав Сільва і пішов далі.

Хлопці спустилися.

— Як у вас із Блум? — спитав несподівано Рівен.

— Та все гаразд, а в тебе з Беатрікс? — Скай, як і багато хто, недолюблював Беатрікс.

— Ми з нею вже не разом, — знизав плечима Рівен. Скай здивовано глянув на друга.

— Тобі хтось вправив мозок? — спитав Скай. Він був здивований, що Рівен нарешті покинув її. — Уся справа в Музі?

— Скоріше ні, ніж так, — сказав Рівен, а Скай поплескав його по плечу.

— Ну, вам удачі, — відповів друг, сміючись з реакції Рівена на його слова.

— Іди до біса, — сказав Рівен і пішов.

Рівен збирався з думками піти до Музи. Він перед тренуванням все ж таки прочитав те, що вона принесла, і їх міні-розслідування йшло вгору.

Він думав про те, як різко вона цього разу увірвалася в його життя. Рівен з нею був собою, їм разом було весело, вільно.

Навіть з Беатрікс він розлучився, зрозумівши, що ці недо-відносини вже час закінчувати.

Він ніколи не закохувався, не відчував нічого подібного. Дитинство в нього було непросте. Коли Рівену було 5 років, його покинула мати. І як би він не намагався забути той момент свого життя, це переслідувало його. Рівен нікому не говорив про своє минуле, навіть Скаю. Він вважав, що його проблеми чи переживання нікому не потрібні. Іноді Рівен замислювався, що він зовсім один, але це його не зламало. У дитинстві було, звісно, складно, але коли він потрапив сюди — це його врятувало. На першому курсі з нього всі сміялися, але це теж не турбувало. Як би не було, все одно простіше жити з почуттям того, що ти не один, але тепер він знає, що його нічого не зламає.

*Муза*

Муза була одна в кімнаті, всі Вінкс пішли допомагати батькові Терри, Муза відмовилася. Їй треба було побути на самоті.

У Музи було багато запитань до Рівена, але вони ж ніби як друзі. Все було б більш-менш нормально, якби вона не згадала їхній вчорашній поцілунок. Тоді їй здалося, що вона ще більше заплуталася, і що взагалі між ними відбувається було незрозуміло. Музі не щастило в любовних справах, у неї були стосунки, і вона думала, що все буде чудово. Але одного дня, коли вона повернулася на Мелодію і ввійшла до кімнати, побачила свого хлопця з іншою дівчиною. Муза чудово пам'ятає той момент. Як вона бігла, задихаючись у власних сльозах, і молилася тільки про те, щоб зараз не зустріти батька, адже він із самого початку казав, що той хлопець їй не пара. А бути неправою чи визнавати свої помилки їй не хотілося. Муза могла б і далі згадувати своє минуле, але хтось увійшов і вона вийшла зі своїх думок.