5

Настала субота. Це був день, коли Маргарита могла піти на дискотеку з подругами, адже іншими днями їх клуб був закритий, а дискотеки були тільки по-суботах і неділях. Тож ближче до вечора дівчина розпочала приготування, адже о 22.00 повинні були прийти дівчата. Роман приходив вчора, але більше нічого не відбувалося. Вони сиділи на лавочці і він розповів їй, що вступив до Чернівецького Національного університету. У майбутньому хоче стати юристом і відкрити у місті свою справу, щоб надавати свої послуги простим людям.

• А ким ти хочеш стати у майбутньому? Куди будеш вступати, ти вже думала?
• Так. Я б хотіла спробувати вступити у цей же ВУЗ, на філологічний факультет, бо хочу освоїти професію журналіста.
• Круто. Думаю, що ти впораєшся з цією професією.
• Дякую. Я теж так думаю. А хочеш піти з нами завтра на дискотеку? Я тебе з подругами познайомлю?

Роман завагався, але Маргарита його швидко вмовила, тож він погодився.

Дівчина крутилася біля дзеркала, коли до кімнати постукали. Вона відчинила двері. На порозі стояв Роман. Він погляну на Маргариту і посміхнувся.

• Маргаритко, ти просто чарівна! – більше він нічого не хотів говорити. Маргарита теж помітила, що  хлопцеві дуже личив одяг, у який він був одягнений. А ще, його парфум заполонив всю кімнату. Василина зайшла і посміхнулася.
• Ромчику, який ж ти гарненький! – не могла вгамувати свій захват дівчинка. – А як приємно пахнеш?

Хлопець лише посміхнувся і взяв Василину на руки.

• Тоді, йдемо зі мною на дискотеку! Будеш моєю дівчиною! – він підморгнув їй.
• Я згодна. Ти серйозно?

Маргарита вирішила зупинити цю шалену парочку. Василина засмутилася, але Роман пообіцяв їй прийти завтра і продовжити свої залицяння.

В двері постукали. Маргарита пішла відчиняти. Подруги стояли на порозі.

• Привіт, Маргарито! Ти вже зібралася? – запитала Юлька.
• Так. – Роман підійшов до неї. – Дівчата познайомтеся – це мій друг Роман.

Дівчата посміхнулися, а Юлька вирішила випередити всіх і отримати собі кавалера. Вона першою підійшла до нього.

• Юля, я найкраща подруга Маргарити.

Роман не очікував такої уваги до себе. Тому, привітавшись з дівчатами пішов взуватися.

• Маргарито, а чому ти не розповідала про нього раніше? Який він красунчик.

Юля повернулася до дівчат і одразу ж повідомила їм, що він – її. Ніхто не заперечував, адже це було марно сперечатися з подругою. Тож, всі схвально кивнули. Задоволена дівчина радісно заплескала в долоні і чекала свого кавалера. Маргариті ця ідея не дуже сподобалася, але вирішила не втручатися, бо її ціль – Олег.

Маргарита зайшла до маминої кімнати і сказала, що буде вже йти. Жінка зупинила її.

• Ти ж пам’ятаєш о котрій годині повинна бути вдома? – серйозно запитала Ірина поглянувши на доньку.
• Так, мамо.
• Сама не йди, нехай дівчата тебе проведуть.

Роман почув розмову і підійшов до Маргарити.

• Не хвилюйтеся, Ірино Дмитрівно. Я її проведу додому.

У Маргарити були зовсім інші плани на кавалера, але щоб мама не хвилювалася на знак згоди, вона кивнула головою.

Компанія вирушила до клубу. Юлька йшла біля Романа, всіляко намагаючись сподобатися йому. Але, їй не вдавалося цього зробити, тому що хлопець не відводив свій погляд від Маргарити і йшов поряд із нею.

Місцевий клуб був відчинений. Молоді зібралося чимало. Маргарита у натовпі почала когось шукати. Роман це помітив. Йому стало цікаво, кого саме шукає дівчина.

• Не дивись так на неї, – почув Юльчин голос – вона шукає Олега, який їй дуже подобається. Тому, у тебе мало шансів.
• Чому, ти так вирішила? Завжди є шанс, хоча і маленький, але є.

Маргарита помітила свою ціль і покинула компанію. Олег стояв з хлопцями і курив. Компанія була напідпитку, тож дуже зраділи, коли до них підійшла Маргарита.

• О, дівки підвалили! – вигукнув Микола і підморгнув Маргариті.
• Привіт хлопці! – привіталася Маргарита.

Хлопці далі почали з чогось сміятися. Маргарита набралася сміливості і вирішила поговорити з Олегом. Їй це не вдалося, так як хлопці пішли в середину. Роман спостерігав за цим, що відбувалося. Він підійшов до Маргарити, яка залишилася сама стояти на вулиці.

• То це він? Той хлопець, який тобі подобається?
• А тобі, що! Так, це він. Але Олег мене не помічає. – вона важко видихнула.
• Тоді навіщо він тобі? – взяв її за руки. – Це означає, що він тебе не вартий. Ти, що не помітила, що він п’яний і не контролює себе.
• Відчепися! – вона відкинула його руки і пішла в середину.