2

Всі мої думки після від'їзду Богдана були пов'язані саме з ним, тому я придбала ту сукню, яка була на мені одягнута в той момент, коли коханий отримав кепську новину, і викликавши таксі вирушила додому. Настрій був нижче нуля, та і про який настрій могло йтися, коли мати моєї коханої людини була на порозі смерті чи дуже близько до того. Хоч що у мене, що в нареченого відносини з його саме батьками були дуже кепські й натягнуті, але все ж це мати, і думаю ніяка б дитина у світі не хотіла б втрати людину, котра її народила. Так, про виховання мова не йшла, бо там виховання судячи зі слів Богдана такого і не було, але все ж, це батьки, і вони в нас одні-єдині.

Мені завжди було самотньо в моменти, коли коханого не було поруч, тож я займала себе справами допоки він був на роботі чи то на ділових зустрічах, а сьогодні ця самотність ніби помножилася на сто й наша квартира вже не здавалася затишним гніздечком, а морально давила мене своїм мовчазним гнітом. Я вже було ринулася подзвонити до коханого та запитати, що там і як, але в останню мить передумала й відкинула цю ідею. Можливо він наразі надає матері допомогу, або вони з батьком везуть її в лікарню, і Богдан знаходиться за кермом. Чи то улюблений зараз бігає по медичному закладу та збирає препарати задля операції. Всяке могло трапитися, тож я не стала обтяжувати його своїми дзвінками та не хотіла відвертати від нагальних справ. Коли все буде під контролем, то наречений сам мені неодмінно набере та все розповість, він зі мною всім ділився й у нас ніколи не було секретів одне від одного, тож я не сумнівалася, що невдовзі коханий подзвонить.

- Привіт, мамо, не відволікаю? - Та все ж всидіти спокійно на місці я не змогла, тож набрала до матері, яка мала вже повернутися після роботи, оскільки у неї сьогодні був скорочений робочий день. Тим паче мене чомусь накрило переживання за батьків, ніби я перенесла ситуацію з мамою Богдана на моїх рідних, і відчула, як хочу почути голос хоча б одного з них та впевнитися, що все в них гаразд.

- Привіт, доню, - схоже мама прикривала динамік, щоб ніякі шуми не завадили нашій розмові, але я все ж почула, що на задньому фоні лунають якісь голоси.

- А ти ще на роботі? - Якщо це так, то варто завершити виклик та не заважати своїми необґрунтованими переживаннями.

- Ні, ми просто з татом приїхали в офіс туристичної компанії, очікуємо своєї черги. А щось трапилося? Ти ніби якась схвильована, все добре? - Хоч я і намагалася приховати свої емоції, але схоже мати все ж відчула щось не ладне.

- Так, все гаразд. В офіс туристичної компанії? - Я вирішила перевести розмову на іншу тему, щоб не поглиблюватися в мій емоційний стан, ну і тим більше мені було цікаво, що батьки роблять в турфірмі. Вони ніби нікуди не збиралися подорожувати, ну як мінімум мені вони нічого такого не говорили про дані плани.

- Так, уявляєш, керівництво батька вирішило заохотити своїх підлеглих і видали квитки на поїздку в оздоровчий санаторій, - в голосі мами звучало непідробне щастя й здивування, вона явно не очікувала на такий поворот подій.

- В оздоровчий санаторій? Реально? То це ж круто! - Я і сама була дещо в шоку від цієї новини, адже тато проробив на тій фірмі протягом майже п'ятнадцяти років, і ні разу не було такого, щоб йому чи то комусь іншому з робочого персоналу видали якісь квитки в санаторій. Максимум це була коробка цукерок для дітей підлеглих, яку і я отримала в подарунок від цієї компанії, коли ще була зовсім малявкою. А тут цілий санаторій.

- Так, це неймовірно, ми дуже з татом раді цій новині, - мої батьки важко працювали не покладаючи рук задля того, щоб достойно виховати мене та дати все, що необхідно задля того, щоб зробити дитину максимально щасливою людиною, тож давно нікуди разом не їздили ні в які подорожі. Тож мені було сумно за це та я дала собі слово, що спробую рано чи пізно відправити їх на відпочинок за кордон й дещо порадувати, адже вони на це безсумнівно заслужили. 

- Я за вас дуже щаслива, - якби не поглинута думками про Богдана та його матір, то певно ці емоції були б куди більш щирі та радісніші, але наразі я могла максимум зобразити гарний настрій, але не справді його відчувати, - ну тоді не буде вам заважати. Коли будете вдома, то набери мене, розповіси все детально.

- Домовилися, бувай, сонечко, - прощебетала мама так весело та завзято, що я все ж таки не змогла втриматися від усмішки, яка виринула на пару секунд.

Але вона миттєво і зникла, як тільки звершивши виклик, адже я перекинулася думками від радості за батьків та їх майбутню поїздку в оздоровчий санаторій до реальності, якою вона була наразі жахливою. Батьки вперше за багацько років можуть поїхати десь відпочити разом, але їхні плани, так само як і наші плани з Богданом могли дуже швидко повалитися в безодню, якщо мати коханого не виживе...

***

Богдан

****

- Синку, любий, ну чому ж ти застиг там у дверях, ніби не рідний? Проходь давай, - в цю мить аж смерділо цинізмом та брехнею, адже таке звернення батька до мене було настільки не щирим й не притаманним для нього, що я вдруге опинився вибитий з колії. Перший випадок звичайно був пов'язаний з тим, що з матір'ю судячи з усього все було гаразд, і мене просто розвела як дурня.

- Що тут відбувається? - Ця вся картина наразі для мене була як щось аномальне, тож я спочатку поглянув на матір, яка усміхалася так завзято, начебто у неї сьогодні було день народження, а не сердечний приступ, як то було по словах батька. Який, до речі, від мами теж не відставав, а з широкою посмішкою на пельці, підірвався з крісла та рушив до мене.

- Сімейні посиденьки, - вони під чимось, чи чому обидва настільки щасливі та радісні? При тому батько ще й розвів руки так, ніби хоче мене притиснути до себе й висловити задоволення, що він має такого чудового сина.

- Які ще сімейні посиденьки? - Але я випереджаю намір тата й простягаю руки перед собою, щоб зупинити цей похід задоволеного життям слоника. Зазвичай від нього не струмує стільки позитиву, як то є наразі, і оскільки відносини у мене з батьками так собі, то я явно не можу розділити з ним цей радісний момент. Тим паче у мене виникає дуже логічне питання в цій ситуації - що змусило їх випромінювати ці ендорфіни, які так і пруть з цих двох осіб?