Епілог

Софія

Через 5 років

Я сиділа на терасі, біля мене сидів Дамір. І знову вся наша компанія у зборі. Карім з Каріною та їхньою донечкою Віолеттою. Ратмір з дружиною Юлдуз, він все ж таки знайшов своє щастя. Та ми з Даміром та дітьми, донечкою Вільданою, синочком Данилом, їм по 5 років, иа наймолодша донечка Ірен, якій 6 місяців. Тато усміхається граючись з дітьми, тим часом як В'ячеслав бавить найменшу. Чи могла я подумати на початку нашого шлюбу що все так обернеться? Ні, якщо чесно

– Ну що? Вип'ємо за нашу дружню та міцну родину ? - запитав Ратмір 

– Так 

Ми випили шампанське всі, окрім Юлдуз, сьогодні річниця нашого шлюб, я дуже щаслива 

– Доречі, мені треба дещо розповісти - встала Юлдуз - Ратміре, цю новину ти чекав довго 

– Почекай - підвівся Ратмір - ти... 

– Так, срок - місяць

– Господи, я самий щасливий - він поцілував дружину - я тебе кохаю

– Я тебе також 

Ми всі привітали з такою подією. Пам'ятаю як ми повідомили про вагітність Данею та Ірен, вони були такі щасливі...

До нас підбігли Вільдана з Данею та Віолеттою 

– Чому ви такі щасливі? - запитали нас малята

– Тому що у нашій сім'ї скоро буде поповнення - відповіла я 

– Мамо, невже у нас буде ще сестра або брат? - запитали мене донька та син

– Ні, не я 

– Мам, у мене? - запитала Каріну Віолетта

– Ні, не я 

– Я вагітна - підняла руку Юлдуз

– Ура - всі троє закричали та побігли обіймати її 

А ми всі були щасливі та дивилися на щасливі очі дітей 

Ось і закінчилася історія Софії та Даміра. Моментами - вона була палкою, моментами - смішною, але ця історія з щасливим кінцем. Дякую що дочитали до кінця. Далі Вас чекає історія Каріни та Каріма "Від мене не втечеш" та нова книга "Брат моєї подруги". До зустрічі у нових історіях. Ваша Ангеліна Бейкер