Я тебе (не) кохаю

Розділ 3. Софія

Мені не подобається як моє тіло реагує на Даміра, тому що я його боюсь але моя спідня білизна була трохи мокра, він страшна людина, якщо він реально не втримає себе, якщо йому зірве дах? Що я буду робити далі? якщо ми на все життя одружуємось, йому потрібні будуть діти, тому що якщо ми будемо разом без дітей, то це вплине на репутацію Даміра, я не готова народжувати для некоханої людини, за що це мені? 

– Софія, мені довго чекати? - Дамір вирвав мене з думок - ти смієшся з мене?  ми повинні сьогодні бути вчасно, Карім не любить коли запізнюються, тим паче він має познайомити зі своєю дічиною - у його брата з'явилась дівчина, Каріна теж поїхала до хлопця на відпочинок, ну що ща непруха? 

– Зараз, тільки губи домалюю - я була в червоній шовковій сукні, на підборах червоного кольору на шпильці, волосся було накручене та спускалось до сідниць, передні прядки були заколоті ззаду, в цей час ввійшов Дамір, він був в гарному костюмі 

– Крихітко, ти неперевершена, тобі не треба фарбувати губи 

– Дякую, але мені так буде подобатись краще - я все ж таки домалювала губи 

– Ти, мене не почула ?! - він гаркнув до мене - я кажу що тобі краше без помади 

– І що ти зробиш?! витреш? - він підійшов до мене в притик та поцілував, тим самим псуючи мою помаду, та за що? 

– І так буле кожен раз коли ти мене не будеш слухати, навіть може бути щось більше - сказав він коли відірвався від мене, та знову поцілував

– Гаразд, тоді блиск можна? 

– Можна - я швидко нафарбувала губи та пішла за Даміром, ми сіли в Гелік та поїхали по дорозі, ми були в його будинку за містом, він знову поклав руку мені на коліно, я здригаюсь - що таке? чому ти боїшся мене? 

– Якщо ти не зможеш себе стримувати, або тобі зірве дах, що тоді мені робити? 

– Ти не почула мене, я вмію себе контролювати, є таке поняття як "самоконтроль" і я чудово вмію таке робити 

– Добре, я вірю тобі - ми під'їхали до дому Каріма 

– Не забувай ти - майбутня дружина Аравєва 

– Таке забудеш, а як же 

– Не хами мені  - він вткнувся обличчям мені в шию 

– Гаразд

Ми пішли в будинок, в ніс вдарив знайомий запах, жіночий,  дивно, його будинок був тьох - поверховий, в чорно - білих тонах, гарний, у них з Даміром схожий смак, в машинах, в кольорах, в інтер'єрах, видно що брати 

– Привіт брате - до нас підійшов чоловік, на вигляд цому років 25 - 26, темноокий, високий, вони з Даміром як 2 каплі води - Карім, брат Даміра 

– Софія - майбутня дружина Даміра - я подивилась на Даміра, він усміхнувся мені 

– Знайомтесь, Каріна, моя дівчина - з кухні вийшла Каріна, моя подруга 

– Соня? 

– Каріна ? - ми обійнялися - ти чого не брала слухавку, ніяк не виходила на зв'язок 

– Це довга історія - вона посміхнулась 

– Каріна - моя дівчина, Дамір -  мій брат 

– Приємно познайомитись - вони пожади одне одному руку  

– Йдемо на кухню - Карім посміхнувся нам 

– Ходімо, розповідайте як ви зустріли одне однго? - я подивилась на Каріну 

– Після того як ви розкажете, чому ти приховувала Даміра? тим паче те що ти виходиш заміж? 

– Щастя любить тишу - я посміхнулась їй, відчула як Дамір взяв мене за руку та прошепотів на вухо 

– Молодець, крихітко 

– Боже які ви гарні все ж таки, щастя вам - Карім та Каріна подивились на нас - скажіть як ви познайомились 

– Я донька його бізнес партнера, ми часто бачились, тим більше ми в дитинстві були знайомі, ось так дружба переросла в кохання 

– Так, Софія мені ще з дитинства подобалась - він це ж несерйозно

– Як романтично, коли весілля? - запитала Каріна дивлячись на моє кільце на пальці 

– Через 5 днів, доречі, Карін, будеш дружкою? 

– Звичайно - я подиивлась на Даміра 

– Тепер розповідайте, як ви знайщли одне одного? - Дамір одразу ставить питання 

– Я бачив що її хлопець колишній вдарив при всіх та поїхав, а саме був дощ, я хотів його вбити, але я побачив як вона впала без свідомості, тому я забрав її до себе, ось так і познайомились 

– Карім, можна тебе на пару слів ? - я встала та покликала його за собою, Дамір подивтвся на мене, я побачила як його очі потемніли від люті, а кулаки зжалися так що побіліли 

– Так звичайно - ми вийшли - про що хотіла поговорити? 

– Я зможу вийти на цього її хлопця, і ти зможеш з ним зробити все, тому що за її щастя я на все готова 

– Гаразд, тому я вийду з тобою на зв'язок 

– Добре 

Ми пішли на кухню, Дамір з Каріною усміхнулись, ми ще довго гомоніли, Карім виявився людиною говіркою, в цьому вони з Даміром не схожі, Дамір більше мовчазний 

– Добре Каріме, ми з коханою будемо їхати додому, завтра тобі рано вставати - він подтвився на мене 

– Чому? 

– Завтра ми їдемо обирати тобі сукню на весілля 

– Можна я поїду з нею замість тебе, тому що нареченному заборонено бачити нареченну в весільній сікні 

– Гаразд - він процідив крізь зуби, це мене насторожило 

– Добраніч - ми попрощались 

Коли ми їхали додому, Дамір як завжди тримав свою руку на моєму коліні, він піднявся трохи вище та стиснув мою ногу 

– Даміре, боляче - я прошепотіла 

– Якого чорта ти виходила з Карімом ? - він подивився в очі, вони знову почорніли від люті 

– Я з  ним розмовляла 

– Я зрозумів що не сосалась! - він гаркнув до мене 

– Ти що зовсім?! - я також кричала 

– Без крика, я питаю, про що ви розмовляли ?! 

– Про те що як тільки хлопець Каріни приїде назад то я вийду на нього, і Карім його покарає, все?! 

– Крихітко, закрий свого ротика, тому що мені є чим його зайняти 

– Ти зовсім?! 

– Соня! 

– Дамір! - він зупинив машину на узбіччі, він взяв мене ззаду за голову та притягнув мене жорстоким, грубим поцілунком, його інша рука ковзала вище коліна та доторкнулась до забороенного місця, я заблокувала його руку, я не хотіла цього робити, моє тіло відреагувало швидше за мізки, я все одно відповіла на поцілунок, Дамір розірвав поцілунок 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше