Розділ 15 "Вечірка"

За два тижні усіх повідомили, що цього року на день сердець та копит буде влаштовуватись вечірка-бал для дітей з шостого по одинадцяті класи. Де увага буде сконцентрована на різних танцях, фуршеті та закоханих парочках. Окремо бар стійка з газованими напоями, соками та великий стіл з різними закусками й снеками. Після цієї новини 8-В оживився, дівчата почали обговорювати наряди, хлопців зі старших класів і танці, а хлопчачі компанії казали, що це повна хрінь, хоча в душі вже представляли, як танцюють з дівчатами. Саша також одразу збадьорилась, оскільки давно вже хотіла повеселитись на якійсь вечірці зі своїми друзями.

- Як класно! Можна буде натанцюватись і наїстись одночасно!

- Так… думаю, це буде весело. А ти будеш з парою чи як? – Ліама ця новина трохи стривожила. Він і так ревнував свою подругу до кожного знайомого їй хлопця, а тепер їх буде ще більше. Саша та Ларрі мали багато шанувальників, які з радістю б потанцювали з ними та познайомилися на цій вечірці. День закоханих, день зізнань у почуттях, і всі фанати обов’язково захочуть зізнатися Саші.

- Хм, навіть не знаю.Там буде багато народу, тож я не занудьгую, особливо туди можна й без пари. – весело сказала Саша стараючись скрити своє бажання бути в цей день лише з Ліамом.

- Тобто… В тебе нема коханого якому б ти хотіла зізнатися або провести з ним час? Ти просто готова танцювати з кожним хлопцем? – Ліам трохи нервово це сказав, стараючись не видати себе.

- Ну, не з кожним звичайно! Я ж не шльондра якась. В мене є знайомі з якими я б хотіла провести час, є подруги, а коханого… - дівчина зробила невелику паузу, щоб не наговорити лишнього. – Ну нема такого…

- Ясно.. Що ж.. – хлопець ніяково скуйовдив чорне волосся й відвернувся. Саші стало трохи сумно від його реакції.

- Ти образився? – Вона нахилила голову набік, щоб зазирнути йому в очі й впевнитись в цьому.

- Що? Ні-ні я не образився, просто задумався про… ну, як я проведу цей день якщо ти будеш з іншими… - запинаючись й нервово сказав хлопець дивлячись на Сашу, після чого швидко заткнувся, щоб не наговорити ще чого й тяжко сковтнув.

- Оо.. Лімурчику, не переживай. Цей день як і всі я проведу з тобою, обіцяю далеко і на довго не відходити. Ну якщо ти хочеш звичайно і в тебе нема подружки з якою ти б хотів.. ну ти розумієш. – її погляд став ніжнішим, й вона розплилася в посмішці від приємного відчуття в животі після його слів. Вона розуміє, як він до неї прив’язаний і що йому буде тяжко й страшно у натовпі самому.

- О.. ні в мене немає ніякої подружки.. інакше, ти б про неї вже давно знала.- захихотів хлопець, її слова підняли йому настрій, але тривога не пройшла. – Дякую, що готова бути поруч зі мною, хоча я знаю як ти любиш вечірки та нові знайомства. Обіцяю, я не буду заважати, мені головне просто не бути одному.

- Нічого страшного, я розумію. Особливо, на вечірці будуть й інші твої друзі. Дівчата з класу, Ларрі, Саллі твоя сестра і Лука, тож тобі буде до кого піти, якщо я пропаду з радарів.

- Хах, так.. – Його знову охопила тривога. Якщо вона знайде собі партнера це буде катастрофа. На цю вечірку ти приходиш або один або вже з партнером, і її можуть забрати в будь-який момент. « Ні, заспокойся Ліаме, вона сказала, що буде зі всіма, тож вона не збирається шукати партнера. Але якщо її запросять..»

В дівчини було багато друзів та знайомих, але між ними виділявся один хлопець Алекс. Він був на рік старше й найчастіше спілкувався з Сашею, хоч вона й ставилась до його флірту, як до жартів. Вони познайомилися у школі Епллузи й стали друзями-ворогами, вони любили дражнити одне одного й пакостити, та з віком він почав відноситись до неї трохи по іншому, старався торкнутися плеча, якось натякнути на почуття, подовше поговорити з нею, старався витягнути її погуляти та побути з нею десь на одинці. ЇЇ це не бентежило, Саші тяжко давалось читати дії людей в романтичному плані, вона всіх вважала друзями і якщо їй на пряму не сказати вона так і не зрозуміє. Ліам вже це знав, і це йшло йому на користь, бо інакше дівчина викрила його закоханість ще в перший рік знайомства. Тож з цим Алексом вона проводила небагато часу на одинці тому, що вона досі бачила в ньому ворога і не дуже хотіла йому відкриватись, а Ліам її сильно ревнував, бо на пряму бачив закоханість старшого хлопця. Він був високий, з явною стрункою фігурою, він ходив у зал й тренувався, він любив спорт та баскетбол і переважав по силі Сашу. Він був головним суперником Ліама, хлопець завжди хвилювався щодо нього, боявся що одного дня Саша скаже, що зустрічається із ним і тоді все буде втрачено…

****

Пройшов тиждень, до вечірки залишилось 4 дні.

Вівторок. Ліам із Сашею сиділи за партою та обговорювали самостійну роботу із математики, Саша була дуже незадоволена своїми знаннями тож нила над зошитом, стараючись увібрати в голову максимум інформації. Саша була явним гуманітарієм, вона не любила науки та магію, але обожнювала історію та географію. Дівчина не вивчала магії від слова – зовсім, мама старалась її упросити зайнятися цим, але ні в яку. Дівча знало кілька необхідних заклинань: щоб підняти предмет, перенести предмет й телепортувати його. Інше їй було не цікаво.

- Саш, тебе якийсь чувак кличе. – двері класу відкрились й зайшов Лука. Після цих слів він подивився на Ліама ніби з жалістю. Лука та Ешлі давно вже знали про його почуття, і обговорювали з ним ситуацію з вечіркою, радили йому зізнатися або запросити її, щоб ніякий хлопець її не встиг забрати, та Ліам відмовлявся від цієї ідеї, він не був впевнений у взаємності.