Весна для мене цьогоріч була настільки теплою і радісною, як ніколи досі. Все навколо розцвітало та буяло, після холодної зими. Саме так як і наше кохання з Демом, яке зародилось в суворості і страху, зараз цвіло та вирувало. Ми вже зовсім скоро станемо справжньою сім’єю, весілля призначили на початок травня.
І от знову приїхали в своє потаємне місце на вершину пагорба.
За цей час, в нашому житті багато що змінилось. Пушок став мужнім собачам, до речі, йому дуже подобається жити в Дема, тому що ми обоє з ним бавимось. От і зараз взяли його з собою, він весело бігає, обслідуючи нову територію.
Мама з Євгеном Івановичем також почали жити разом, тільки якось дуже дивно в них все складається, адже вони тепер живуть на дві квартири. Хвилювання за неї все ще є, проте воно варте того щастя, яке я постійно бачу в її очах.
А от в Ліни з Семом навпаки сталось якесь непорозуміння. Їхній роман як несподівано почався, так само раптово і закінчився, причому ніхто не знав подробиць, навіть я, але обов’язково вивідаю все, можливо ще є шанс врятувати стосунки. А в них же навіть дата весілля була призначена. Подруга так і не приміряла ту вишукану весільну сукню, про яку стільки говорила. Звичайно шкода, адже я бачила наскільки вони були закохані і щасливі разом, проте це життя, ніколи не знаєш, що тебе чекає за наступним його поворотом.
Простягла руку вгору, затуляючи сонце, Дем зробив те саме, переплівши наші пальці. Я зловила своє сонце – він став ним для мене.
Виявляється в цьому похмурому, на перший погляд світі, все ще є місце для справжніх чудес. Ми доводимо це своїм прикладом.
І так, я знову, як в далекому дитинстві вірю в існування лицарів. Можливо колись розповім своїм дітям казку про зачаровану принцесу, яка не вірила в кохання і про милого, вірного принца, якому вдалось зняти з неї ті злі чари та врятувати від усіх драконів на землі…
Дякую за увагу!
Історія Ліни та Сема - «Дихай… без мене».
Щиро ваша Л. В.