Розділ 6. Пристрасть. Частина 2 (16+)

Артур важко дихав, але тим не менш, сильно притискав мене до себе з бажанням оглядаючи моє розчервоніле обличчя. Як тільки його погляд любовно оглядів мої при відкриті губи я не чекала і митті навіть і не подумавши стримуватися, буквально вгризлася немов дика левиця в його мокрі уста. Він відповів з не меншою розлюченістю, володарюючи на моїх губах і тілі. У місцях де побували шорсткі, великі, чоловічі долоні наче пробігалися вогники, обпалюючи шкіру і кидаючи в жар лихоманки.

Я з силою вчепилася у вологе волосся з якого капала вода, відтягуючи кучері назад, заплутуючись пальцями тим самим змушуючи чоловіка закинути голову. Що б бути вище і мати можливість нависнути над чоловіком я напружила м'язи стегон, випрямляючи спину і захопила його рот своїм, беручи в полон спільної нестриманості. Я кусала, лизала, відтягувала, цілувала його губи, що швидко стали гарячими, насолоджуючись їхньою відповіддю. Стримувати стогони було уже не можливо, вони виривались з моїх легень гучними схлипами, у ті короткі миті, коли мій рот отримував волю. Тіло зрадило мене у ту ж мить, самостійно починаючи тертись об міцні груди Генерала, дражнячи вставші від збудження соски, крізь мокру тканину ліфчика, що налипла від води.

Відчувши крізь туман ейфорії наполегливі рухи, дозволила юркому язику захопити мій рот, пускаючись у новий танець боротьби та сексу. Вони спліталися і відштовхували один одного. Якоїсь миті руки на спині змінилися холодом трави, а вода навколо зникла, більше не пестячи і не охолоджуючи розпалене тіло. Тепер я горіла в чистому полум'ї, не в змозі зупинитися. Мигцем глянувши навколо, відзначила залишками працюючого мислення, що Артур поклав мене на берег з міні урвищем, на якому кілька хвилин тому сиділа я сама дражнячи чоловіка, лише трохи осторонь, там де мілкіше і вода доходить Артуру лише по коліна. Значить, не скрізь так глибоко. Судячи з перспективного погляду , яким буквально поїдав мене Арті, зараз будуть мстити. Дуже витонченим способом. Передчуваючи схлипнула с трепетом відчуваючи томління у низу живота. Мимоволі спробувала звести ноги разом сама не до кінця розуміючи для чого і це в мене не вийшло так як між ними була перешкода. Артур відчув мій рух і куточок його губ смикнувся в натяку на усмішку, але далі себе розглядати, і тим більш самостійно рухатись мені не дозволили.  

Відчепивши мої долоні від своєї шевелюри, він закинув їх мені за голову, переплітаючи наші пальці в замки і зафіксував у такому положенні. Серце скажено відбивало ритм, охоплене збудженням, що окатило мене з ніг до голови і осіло десь в районі діафрагми, де швидко піднімались і опускались груди, при цьому коливаючись із боку в бік. 

- Анастасія скажи так і я не зупинюся. Якщо ти не готова...

- Так. Я готова Артур. Не смій зупинятися! - я говорила уривчасто, нетерпляче. Моє дихання збивалося с кожною хвилиною все сильніше, а серце заходилося в істериці, готове будь-якої миті вистрибнути через ребра назовні. Підкріпивши свої слова ще одним більш вдалим рухом стегон, підштовхнула його до себе стискаючи.

Обличчя осяяла щаслива усмішка, швидко змінившись виразом хтивості. Чистої, непереборної, гарячої такої яка, змітає все на своєму шляху. А головне... страшенно збудливої! Я ще сильніше звела ноги, тільки цього разу не для мотивації чоловіка, а через власну заведеність.

- Моя Анастасія... - хрипко шепнув він, нахиляючись нижче і ніжно мене цілуючи.

Мені цього вже було замало я хотіла більшого. Укусила його за нижню губу і відразу глухо застогнала, відчувши машинальний поштовх Артура уже твердим єством, крізь заважаючий одяг. Він рикнув немов дикий звір і почав тертися об мене, як це робила ще недавно я сама, приносячи несамовите почуття нестачі відчуттів і дотиків, шкіри до шкіри нам обом. Голосні стогони зривались з губ, а долоні стискали його долоні і впивались нігтями у шкіру. Мої очі заплющились і я мимоволі закинувши голову назад і упершись маківкою в траву, прикусила губу в спробі стриматися. Помітивши це Артур знову палко поцілував мене.

- Не смій стримувати свої солодкі стогони! І дивися на мене. Не заплющуй очі. Зрозуміла? - я розплющила повіки і подивилася в обличчя свого чоловіка намагаючись зрозуміти чого він від мене хоче. - Настя ти зрозуміла? - Він нахилився нижче і заговорив у саме вухо. Відпустивши мої долоні, проклав шлях подушечками пальців по шиї униз до зав'язок від купальника.

- Так .. - Простогнала на видиху, коли він прикусив мочку вуха і розв'язавши зверху зайву і дуже дратівливу частинку гардеробу, плавно спустився ще нижче провівши по плечам, ключицям, вершинкам грудей, ледве зачепивши соски крізь тканину, викликавши розчарований стогін. Ніжно погладив по ребрах і однією рукою впевненим рухом підняв мене над землею, змусивши тим самим сильно вигнути спину, щоб не висіти в повітрі, іншою дістався до мотузків ззаду і одразу поспішив розв'язати.

-Молодчинка.- грайлива похвала пролунала десь іще нижче разом із дотиком губ, поцілунок обпалив шию, вогняні сліди з'являлись то тут, то там, запускаючи табун із мурашками та збудженням, прямо до самого сокровенного містечка між ніг.

Верх купальника полетів кудись у бік, де був розстелений наш обідній "стіл", а мої груди нарешті здобули довгоочікувану свободу представши перед прекрасні очі Артура у всій своїй красі.

- Ти прекрасна. Немов богиня...- захоплено видихнув він, дивлячись на мої верхні дев'яносто не відводячи очей.

Я вже хотіла поквапити Генерала, щоб він нарешті доторкнувся до них, або я сама це зроблю, але видно у нього теж зірвало гальма, бо будь-яка ніжність і повільність випарувалися, залишивши лише тваринну пристрасть і хіть. Він накинувся на мене, ніби зголоднілий звір, терзаючи ніжні горошинки приносячи мені болісно-приємну ласку. Я стогнала у весь голос, мало не кричачи, знову вчепившись в його багатостраждальне волосся і притискаючи чоловічу голову сильніше, що б він не зупинявся. Сама ж у цей час почала тертися об його пах, знемагаючи і мріючи про його руки, пальці, губи - там.