Я - собака

Справедливість (паралельна версія)

Діке виявилася сірою, статною і граційною. Вона всілася в центрі зали й сказала:

- Говоріть.

Мнемо почала перша:

- Блек, пес темряви, створив Розлом, що зараз поглинає наш Всесвіт і його чари.

Діке зміряла її поглядом. «Вона ж сліпа!» – подумала Леся. Діке не звернула на це жодної уваги:

- Ще?

Всі мовчали.

- Тоді я, Діке, справедливість, оголошую винним Блека, темряву.

«А як же справедливість! Вислухала лише одну думку, а вже вирішила» – подумала Леся.

- Стій! – крикнув старий собака на сходах. – Тебе дурять! Мнемо нахабно грається з твоїми спогадами. Це кажу я, Фіна, знання.

Діке озирнулася на Фіну:

- Тоді як закрити Розлом?

- Віддати пропащі душі й попросити допомоги темряви та світла.

- Тоді най буде так!

Блека відпустили та, поки панував цілковитий шарварок, той затяг її й Джека у сховок. Там чекала Фіна:

- Двоєдушні, настав час зробити вибір: з якого ви світу?

- Я повертаюсь назад, – сказав Джек.

Якщо Лесі теж слід повернутись і бути разом із Джеком, читайте «Пилип».

Якщо Лесі просто слід повернутись, читайте «Сон?».

Якщо Лесі слід лишитись, читайте «Буремні пригоди людини серед собак».

Подобається

#7590 в Любовні романи
#1792 в Короткий любовний роман
#3784 в Фентезі
#908 в Міське фентезі

Відредаговано: 06.04.2023