Я - собака

Вечір

- Ні! Та відчепися нарешті! – сказала Леся. І дійсно кроки стихли. Блек змирився і дав їй спокій. Він просто розчинився.

Леся забігла у свою кімнату і зачинила двері. Теплі тони квартири, а що важливіше, замкнені двері заспокоїли її. Дівчина (собака) пішла на кухню. У шафі вона знайшла шоколад. Схоже тут собакам він не шкодить, а їй ендорфіни не завадять. Ну й що, що вона щойно бігла і їх і так вистачає? Ну й що, що вона достеменно не знає про вплив шоколаду на чарівних собак? Якщо він тут є, отже це не смертельно.

Тож з’ївши кілька шматочків шоколаду, Леся пішла спати й сподіватися, що завтра буде краще.

Дарма.

Наступний розділ – Арешт (паралельна версія).

Софія Стешакова

Подобається

#7575 в Любовні романи
#1794 в Короткий любовний роман
#3799 в Фентезі
#911 в Міське фентезі

У тексті є: собаки, потраплянка, вплив читача на історію

Відредаговано: 06.04.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись