Я - собака
Знову Джек
- Ні, не думаю, що взагалі йтиму на те свято. Мені-то і нема з ким, – Леся сподівалася, що це було правдою. Схоже таки було, бо Джесіка не наполягала.
***
Коли Леся прокинулася, то не второпала, де вона. Як вона опинилася в геть незнайомій квартирі, ще й у собачому ліжку? Події минулого дня навалилися на неї, а за ними й усвідомлення: «Це не сон». Треба щось робити. Шукати спосіб повернутися додому.
Холодильник виявився порожнім, і Леся пішла на пошуки магазину. Коли дівчина вийшла з квартири то зіштовхнулася з кимось. Підвівши очі, вона помітила, що це Джек
- Ой вибач! Знову, – посміхнувся він. – Підеш зі мною у Зоряну Хащу?
Він щойно запросив її на побачення?! Але ж вони знайомі лише два дні! «Це я знайома з ним два дні, а Емма може і довше…», – подумала дівчина.
Джек і сам зрозумів, що прозвучало не дуже:
- У хащі ми готуємо святкування. Ну, знаєш, День Комети. Захочеш – можеш допомогти. Але я не наполягаю. Узагалі проблема у Роуз, трояндовій. Вона хоче піти зі мною і заважати роботі. Але якщо підеш ти, то може вона відчепиться. Бо я вже втомився пояснювати їй, що ми не висаджуватимемо жодних квітів, і троянд також. То підеш?
Якщо Лесі слід погодитися, то читайте «Підготовка до свята».
Якщо Лесі слід відмовитися, читайте «У торговому центрі».
#7586 в Любовні романи
#1791 в Короткий любовний роман
#3782 в Фентезі
#907 в Міське фентезі
Відредаговано: 06.04.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
