З людьми в торговий центр не можна

- Так,  звісно.

***

Коли Леся прокинулася, то не второпала,  де вона. Як вона опинилася в геть незнайомій квартирі, ще й у собачому ліжку? Події минулого дня навалилися на неї, а за ними й усвідомлення: «Це не сон».  Треба щось робити. Шукати спосіб повернутися додому.
Поки Леся намагалася зрозуміти, як це зробити, у двері постукали. Не дочекавшись відповіді,  Джесіка забігла у квартиру.

 - Ти вже прокинулася? Швидше збирайся, а то всі сукні розберуть! – безапеляційний тон Джесіки вказував на те, що снідати вона сьогодні не буде. В усякому разі їжі однаково нема. Тож Леся потягнулася і вилізла з ліжка.

***

Дорога до торгового центру була не довгою. Він був таким самим як і дім Природи. Тобто невеликою будкою ззовні, і величезним зсередини. На відміну від «Буди» він був одноповерховим і дуже довгим. Схоже, тут збиралися усі. Натовп був більшим за той, що був у Зоряних Хащах. Від Джесіки Леся дізналася, що, окрім найрізноманітніших магазинів, тут є і кінотеатр, і кафе, і навіть ковзанка. Також вона розповідала, що працюють тут ті собаки, які відмовилися від роботи у Домі, або ті, чий дар не підходить. Нарешті вони дійшли до магазину в який її вела Джесіка. Він називався просто: «Сукні». Всередині було багато суконь на різний смак. Були довгі й короткі, яскраві й сірі, розшиті усім чим можна й зовсім без прикрас…

Увагу Лесі привернула остання сукня, що заховалася у кутку. Вона була простою порівняно з іншими, які вже приносила Джесіка, проте особливою була сама тканина. Вона переливалася усіма кольорами комети. Сукня була простого крою, з довгим подолом, проте була літньою, тож Леся знайшла до неї іще накидку. Виявилося, собаки не користуються грошима. Вони розплачуються своїм даром. Джесіка пообіцяла швачці тюльпани на її клумбі весь березень, а Леся не дощити, коли швачки сушитимуть павутину. Це була геть не досконала економічна система, та не схоже, аби собакам в ній щось не подобалося, тож і Леся не жалілася.

Після цього вона купила їсти, і вони вже йшли, коли дорогу їм перегородила швачка. Виявилося,  ту сукню також хотів ще якийсь собака. З руйнівників.  Джесіка пояснила, що руйнівники – то інший Дім. Вони не мають справжніх дарів і можуть лише руйнувати.

Якщо Лесі слід обміняти сукню, і шукати шляхи повернення додому, замість того, аби йти на свято то читайте «Подорож у спогади».

Якщо Лесі слід постояти за себе, то читайте «Руйнівник»