Друга моя місія з Дейвом

Друга моя місія з Дейвом
Менув вже один тиждень після останньої зустрічі з Дейвом , за цей тиждень я втікала з міста у же не один раз , мені тут так не подобається що я аж не можу , і завжди тікаю. Тут є все для життя , но як це люди живуть тут і не хочуть знати що робиться на зовні їм все одно . Це я чула вже від багатьох жителів міста. Якщо чесно , я так хочу до дому там на багато спокійніше .
Тут мене покликала мама снідати .
- Аня іди снідати.
- Добре.
- Аня . Це покликала мене сестра і я пішла до неї в кімнату .
- Що ти хотіла .
- Аня скажи куди ти ходиш .
- Ти про що .
- Аня тебе цілими днями не має .
- І що. 
- Аня скажи ти з Дейвом ходиш .
- Ні Віка у більшості випадків я сиджу у бібліотеці .
Я не брихала мені деколи хотілося просто посидіти в тишині , з цікавою книжкою.
- Чесно .
- Да .
- Аня ну завтра я піду з тобою побачимо чи довго тебе вистачає на читання книжок.
- Віка ти що хочеш ти зі мною.
- Так і крапка.
- Ну добре. Пішли снідати нас мама уже за чи калася .
Ми вже на кухні , мама приготувала нам омлет і салат мама сказала що вона сьогодні має і ти на роботу мед систрою вболніцу . А ми четверо лишитися в дома самі я не дуже зраділа . Мене малі цілий день будуть діставати , ну коли мама вийшла за двері  вони мене просто за мучили питаючи чи я не маю шури мури з блондином . Тут нам постукали в двері , я побігла до дверей щоб відкрити , а за мною всі побігли .
Я від криваю двері а там стоїть Дейв .
- Аня нам потрібні люди на завдання . Типідиш . 
- Да да я піду .
- То через пів години в центрі міста .
- Добре.
Малі коло , вони по бачили що Дейв  стоїть коло дверей вони поховалися .
Віка мені сказала що до коханого побігла я сказала що він мені на який не коханий , що ми з ним ходимо разом на завдання .
Я сказала мали щоб вони мамі не говорили  бо я її не скажу . І я побігла щоб встигнути .
Я уже прийшла і зразу спитала Дейва що ми сьогодні будемо робити , він сказав що ми будемо очищати місто від зомбі і ще він мені сказав що те місто можна сказати що зомбі апокаліпсис почався віти . Мені дали все як раніше , що цього разу нам буде набагато веселіше , я даже трохи зраділи.

* Дейв 
Того разу вона мені не стала довіряти , а тут тобі не лишиться вибору . *

Ми литіли  ну десь з пів години нам дали вибухівки , зброї і ще навігатор і сказали що нас забируть через п'ять годин і полетіли . Я вирішила що казати де зомбі а їх тут багато я не буду і вирішила що буду діяти по свому плану і що я його слухати не дуже буду . 
- Аня пішли в цей будинок .
Там зомбі навіть і не пахне їх там немає 
- Ні .
- Чого .
- Бо їх там немає просто .
- А ти що знаєш .
Чорт а що йому с казити , скажу що інтуїція .
- Мене інтуїція ні коли не під водила . Пішли метро там вони точно є. 
* То вона відчуває іще і зомбі а що вона і ще годна дізнаємося* 
- Пішли .
Куди я нас веду їх там безліч , я без смертна .
Перший постріл був за мной  ( мене навчили стріляти коли нам давали зброю ) і прямо в ціль .
* Я не думав що вона так вміло стріляти вміє *
Стріляти це трохи нудно може в рукупашну , довго думати я не можу бо вони наближаються  . Ні я буду проти зомбі битися котаною ( самурайський меч ) Дейва аж очі на лоба вилізли .
- Аня вітки в тебе котана .
* Вона мене просто дивує* 
- Мені ваша зброя  не дуже подобається  а котана я без проблем в вертоліт пронесла .
- Ти просто диво .
- Да я знаю .
Поки ми перикинулися пару слів ми встигли вбити вже в дисяток  зомбі . Одному зомбі я даже розрізала голову , мені даже стало дивно коли зомбі стала більше , ми почали битися інтенсивно то ми одне одному не мішати . Ми без слів , і завжди одне одного прикривали , це дуже дивно і коли ми всіх перебили . І він мене запитав .
- Аня аде ти оволодіння так вправно цією зброєю .
- Дізнаєшся пізніше , а тепер пішли нема чого тут сидіти. 
- Аня а ти що не втомилася .
- Ні .
Я не думала що він такий слабак , і ще він тоже в між добре битись , но він в основному стріляв . Він добре володіє пістолетами і влучно стріляс і малими ножами , деколи зомбі в очі попадав.
- Ну пішли я знаю де тут є більше зомбі .
* А вона просити годна *
- Ні добре .
Я його просити більше не буду .
Ми йшли не довго через хвилин п'ять дойшли до заброшений срозважальний центр  і піднялись на другий поверх
І я його спитала 
- Бомби можна виставити на час .
- Да а що тут треба по ставити .
- я поставлю сама . А тобі маю інше завдання .
- Думаєш я буду тебе слухатися .
- Да .
- А чого би це я тебе слухався .
-  Бо через декілька хвилин програм тільки спомнять родичі .
- Добре. Куди мені іти .
- Чикай , ні тобі не куди не надає іти тоді потрібно розбити скла на тому вікнові.
- Треба .
І він пішов розбивати  скло .  А я поки поставила вибухівку на п'ять хвилини .
- А що дальше .
- А тепер треба трохи по шуміти .
- І що тоді .
- Чикаємо.
Дейв почав стріляти і це допомогло вони почали да нас на ближатися. 
- А тепер що.
- Чикай.
І тут вони почали на нас біхти з усіх сторін .
- Аня .
- Секунду.
Вони майже коло нас .
- Бистро у вікно .
- Що це твій план .
- Там є дріт на да буде в хопитися .
- Якщо ми виживим я тебе ро зцілую. 
Ми вискочили із вікна і в хопитися за дріт це добре .
* Вона в інпровізацій просто божевільна вона мене просто вбиває . * 
- І що дальше .
- Секунду.
- Через твою секунду я чьть не вмер.Аня . Аня довго ми будемо тут висіти .
- Ні .
Тут я помітила якщо я під стрелю ми попаде на той поверх куда нам потрібно.
- Тримайся мицніши .
В той момент я взяла пістолет , вистріл .
Ми попала мале в те вікно що нам і було потрібно.
- Аня ти воб ще  думаєш своєю головою , ти мене прибити хо чиш .
Я йому дала ляпаса , він воб ще з дарів з нами поки все добре .
- За крийся  істірічка , нас немає часу на твой сцени , нам віци  треба вшиватися .
В цей момент відбувся вибух , ми встигли.
-  Побігли .
*  В ней ляпас доволі сильний , з разу вчуство 
Привів тут є її вена стрибок з вікна і ще він залетіли так реско що я не встиг і зрозуміти , можна хочаби  мене і попередити .*
Ми бігли не довго , і тут два шляхи .
- Сюда давай .
- Ні цього разу я тебе слухатися не буду. Я тебе уже дослухався .
- Що . Бігом за мною .
- Ні .
- Свій характер будеш не тут показувати .
Туда з вітки він хоче біхти біжать стая зомбі ще трошки і нам треба буди тікати ще від одной проблеми.
- Аня ні я уже тебе послухав і чуть не в бився .
- Бігом за мною бо зараз будуть більші проблеми .
Зомбі у же нас помітили , блін чого ми не бігли . І я побігла на вищий поверх .
- Сюда .
- Аня вибач що не послухав .
- Давай на цей канат ми по ньому пройдемо а зомбі ні .
- ти в певтина .
- Да .
І ми разом уже стоїмо на канатів ми пересувалися не бистро но , коли нас до бігли зомбі вони по канату уже не пішли а падали на землю.
* Аня вона мене що хоче вбити чи що но так втікаю я  від зомбі в перше , не думав що вона на йде , вихіт з цієї ситуації . Вона мені почала більше і більше подобається по канату я іду перший , канат прикріплений над останим поверхом ну тут як сходинка починається , подам її руху щоб вона , може буде з литися .* 
Нарешті я уже дойшли до краю , і Дейв мені подав руку , щоб легше мені було вилізти , ну побачимо чи довго він продержеця джентльмени після того куда я його завуду .
- Пішли за мною я знаю куди і ще можна піти .
- Аня почала від чуват їх .
- Кого їх .
- Зомбі .
- Не важно .
- То ти їх бачиш де кожен із них .
- Да .
- Іще одне кажи що ти хочеш робити бачила трохи в щоці від твоєх дій .
Що він в щоці , я йому і ще покажу .
* Блін вона на мене так подивилася , мені кажется що я лу чи би мовчав , вона буди діяти як діяла * 
- І тепер куди Аня .
- Давай вийдемо з цього будинку .
Ми бистро вийшли .
- Пішли сюди .
- Аня що ти задумала ні почикай .
- Що вже таке .
- Ди ви  їх скільки.
- Раді бога неси пішли .
- Аня якщо ми виживим я тебе просто розцілую.
- А тепер спускайся  в метро і коли почуєш вистрілили поставиш бомбу на дві хвилини і чикати мене,  зрозуміло .
- Да .
- то іди .
Він почав мене ще лучи слухатися , я поставила ви бухіку на одну хвилину і вистріл вони почали біхти , їх більше ніж дві сотні , я побігла в низ . 
* Де вона нарешті уже біжить уже одна хвилина лишилася , і тут знов вибух вона тоже поставила вибухівку .* 
- Побігли .
* Вона бистро нас вивила з метро прямо тут вона колись була*
- Аня ти що тут була.
- Ні .
- Тоді як ти нас так бистро вивила .
- Воб ще тут  в перше .
- Чикай ти хочеш сказати що в теби не було точного плану як нас вивисти .
- Да .
І в цей момент в нього очі стали такі виликі , що я думала , що вони ви падуть.
* Вона що без смертна * .
- Аня за помне я не без смертний , і я ще хочу жити .
- Так добре закінчилося . 
- Да . Но вдруге нам так не повезе .
- Повезе ще і як . Давай пішли у нас є із одна справа .
- Аня давай усе о бдумає і будемо діяти Добре .
- Ні тоді не цікаво.
- Аня .
- Пішли в торговий центр. 
- Це вже чого .
- Побачиш .
В цьому торговаму центрі є на першому першому поверсі басейн і цей басейн видно з кожного поверху , ну на кожному поверсі
є дюрка як обгороджена і віти видно басейн , він дові глибокий ну десь метрів п'ять , план втечі почав  виросовуватися , на першому і другому поверсі не має зомбі треба піднятися на третій і на четвертий.
Ми уже піднялися на третій по верх зомбі тут є но ваги не імино не колонам .
- Дей постав вібухівку  на хвилин десять .
- Добре. 
- Я підійшла на четвертий і поставляється там другу вібухівку .
- Це буде наша остання .
- Нам більше не знадобиться.
- Ну добре .
Я швидко по бігла на другий поверх , тут зомбі на багата більше . Я поставила вібухівку на хвилин п'ять . І вистріл вони почали помада но іти тут їх дуже багато .
Я бистро з бігла на третій поверх .
- Аня що дальше лишилося п'ять хвилин . 
Ми пішли до огорожі яка оточує дірку в басейн ні .
- Аня ми  будемо стрибати в воду .
- Да .
- Знаєш я не годин плавати .
- Тоді стребнем  разом .
- Аня .
Вони майже коло нас і ми стрибнули , Дейва я просто потягнула за собою , коли ми стрибнули від бувся вибух . А коли ми опинилися в воді тут і ще один . Дейва я тримала , він реально не годин плавати .
Ми бистро вилізти з басейну я йому допомогла , нічого я його навчання плавати .
- Аня ну ти даєш .
* Вона би знала що після сьогоднішнього дня я в ней по самі вуха закохався що аж зараз підійду і зараз поцілую* 
Давай почав до мене підходи , я не помітила як він мене схопив за талію , він мене що хоче поцілувати , а ні він мене не поцілую . Коли його вуста майже коло моєї я йому дала доброго ляпаса і сказала .
- Ти що з дурів . Чи з переляку страх загубив.
- Аня ну вибач , не хотів то само пілучилося .
- Так пішли на місце з вітки нас мають забрати.
* Я її хотів так сильно поцілувати я без ней не можу чому най солодчий  плід той який най ваше дістати * 
Ми пішли на місце зустрічі , ну де нас мають забрати нас забрали даже трохи раніше , ми з Дейвом не говорили після його вчинку я так цього не люблю . Ми до литі коли уже зтимніло , бо ми іще забили когось там . Коли я уже я прийшла до дому то я і покупалася і пішла спати з одною думкою що я маю в знати більше про Дейва , і Віка мені в цьому до поможе 
*Дейв  чому ти не поговорив з нею про той вчинок тепер вона думає що ти просто урод*