Я щиро тішуся тому,
Що Бог мене пошкодував.
Не всіх у мене він забрав.
Не все забрав, через війну.
Я щиро плачу кожен раз,
Коли черговий репортаж
Розповідає про померлих,
Зруйновані дома і меблі.
Зруйновані міста, будинки,
Садки, театри, бази відпочинку.
Машини, мирні стежки рідних міст.
І кожен знищений наш міст.
Я щиро тішуся тому,
Нахабно вдячна своїй вдачі,
Що відвела мої невдачі,
Сама не знаю я чому.
Я щиро тішусь своїй вдачі,
Що всі мої страхи ледачі
Повільно бігають за мною.
Я щиро тішуся надії,
Не відпустити свою мрію.
Побачитись разом з тобою.
Я щиро хочу бути з вами!
Блукати рідними містами,
Землею дихати й повітрям,
Під мирним небом України.
Я щиро дякую усім,
Хто донька, мати, батько, син.
Сестра, небога, тесть і теща,
Кума, знайомий з перехрестя.
Хто вчитель, медик чи атлет.
Хто працював крізь інтернет-
Усім, хто зараз в ЗСУ,
Хто ТрО, ГУР, НБУ.
Хто береже і захищає.
Хто волонтерить і допомагає.
Продовжує хто далі жити
І попри все кохати та любити-
Я щиро тішуся тому.
Усе ще щиро сподіваюсь:
Зітхнути радісно услід
Новинам, крику перемоги:
Надії вогник ще не зблід.
І вже не місце тим сльозам.
Лише від щастя варто нам
Радіти й плакати, стрибати,
Любити і допомагати.
Я щиро тішуся тому,
Що я живу.
Що пам'ятаю,
З якого я походжу краю.
Я щиро тішуся тому,
Що народилась в Україні.
Ми переможемо війну!
Ми сильні, ми єдині, ВІЛЬНІ!
26.08.23