Я щиро тішуся тому.

Я щиро тішуся тому

Я щиро тішуся тому,

Що Бог мене пошкодував.

Не всіх у мене він забрав.

Не все забрав, через війну.

Я щиро плачу кожен раз,

Коли черговий репортаж

Розповідає про померлих,

Зруйновані дома і меблі.

Зруйновані міста, будинки,

Садки, театри, бази відпочинку.

Машини, мирні стежки рідних міст.

І кожен знищений наш міст.

Я щиро тішуся тому,

Нахабно вдячна своїй вдачі,

Що відвела мої невдачі,

Сама не знаю я чому.

Я щиро тішусь своїй вдачі,

Що всі мої страхи ледачі

Повільно бігають за мною.

Я щиро тішуся надії,

Не відпустити свою мрію.

Побачитись разом з тобою.

Я щиро хочу бути з вами!

Блукати рідними містами,

Землею дихати й повітрям,

Під мирним небом України.

Я щиро дякую усім,

Хто донька, мати, батько, син.

Сестра, небога, тесть і теща,

Кума, знайомий з перехрестя.

Хто вчитель, медик чи атлет.

Хто працював крізь інтернет-

Усім, хто зараз в ЗСУ,

Хто ТрО, ГУР, НБУ.

Хто береже і захищає.

Хто волонтерить і допомагає.

Продовжує хто далі жити

І попри все кохати та любити-

Я щиро тішуся тому.

Усе ще щиро сподіваюсь:

Зітхнути радісно услід

Новинам, крику перемоги:

Надії вогник ще не зблід.

І вже не місце тим сльозам.

Лише від щастя варто нам

Радіти й плакати, стрибати,

Любити і допомагати.

Я щиро тішуся тому,

Що я живу.

Що пам'ятаю,

З якого я походжу краю.

Я щиро тішуся тому,

Що народилась в Україні.

Ми переможемо війну!

Ми сильні, ми єдині, ВІЛЬНІ!

26.08.23




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше