Я ще жива

Глава 1. Я ще тут

Іноді мені здавалося, що мене не існує.

Що мої думки, мої бажання, мої маленькі радості — нікому не важливі.

Мені казали, що я не зможу.

Що без них я пропаду.

Що я дивна, слабка, нездатна.

Потім я зрозуміла, що можна робити маленькі кроки.

Вийти на вулицю, навіть просто винести сміття.

Вдихнути повітря. Торкнутися сонця.

І раптом — світ здався мені справжнім

Мені було справді добре, і нікого це не стосувалося.

І тоді я подумала:

“Може, я ще тут. Може, я можу бути собою

Це була не сміливість.

Це був просто крок.

Але він став початком.

Я ще жива.

Подобається

Відредаговано: 03.03.2026