Розділ 8. Навчання.

Ранок розпочався із дощу, осінь заявляє свої права... Тому їсти в їдальні на дворі було холодно, хоч і дощ не долітав до адептів завдяки невидимому, магічному бар'єру.

Сиділа я за столиком з Меган і Фоксі, а не зі своїми одногрупниками які завчасно списали мене з рахунку й поводились так, наче мене вже немає в Академії:

– Кат, тобі, мабуть, страшно?

Промовила Меган, а я задивилась на невеличку металеву краплину, що була прикріплена до її піджаку. Вчора видали, а мені круг помаранчевого кольору.

– Так, дівчата, мені було б комфортніше з вами та стихією води, яку я люблю. Та доля розпорядилась по іншому.

– Кат, ти знаєш про тебе всі пліткують, ти всього другий день в Академії, а вже знаменитість!

– А що за плітки?

Хотілось почути й не хотілось... Ця ситуація була мені не на руку, я ж переховуюсь, я офіційна втікачка, тому маю бути непомітною...

Мені знову відповіла Фоксі:

– Про курйозний випадок на розподіленні, Кат, такого ще не було...

Меган перервала Фоксі:

– Було, та дуже давно... І всього раз.

– Та найбільше всі пліткують про тебе й ректора, про ваш роман...

– Що? Який роман? Ви що з глузду з'їхали? Це не можливо і правилами Академії, мабуть, заборонено!

Дівчата голосно розсміялись, як же мене дратує, що я не розумію їх, ми виросли в різних світах, соціальних слоях, які практично не перетинаються, особливо це відчувають жінки, яким навіть навчатись в Академіях заборонено.

– Кат, ти справді дуже дивна, й мабуть, виросла в глибокій глуші, бо не знаєш елементарних речей! Стосунки між адептками й викладачами й ректором Академії дозволені й не заборонені офіційними правилами!

Я відкрила рота, й була шокована... Тобто дозволені? Виражати свою думку ректорові не можна, це карається, та спати – можна!? Як таке може бути? Це категорично суперечить дворянським канонам, яким і на одинці залишатись з майбутнім чоловіком заборонено! Про інших, посторонніх чоловіків мовчу.

Та свої роздуми залишила при собі...

Пролунав жахливий рев, ледь не подавилась шматком пирога. Всі адепти піднялись й квапливо направились в різні сторони, я була готова до цього, умовно, також піднялась й рушила за своїми одногрупниками, які побачивши мене навмисно прискорились. Сволоти!

Та я не здаюсь й продовжую за ними йти, ледь не бігти. Моя погоня привела мене до підвалу, де стіни дуже дивні, не з металу, а наче з каменю який був розплавлений, а потім застиг й перетворився на гладку, чорну поверхню. Але хто міг таке зробити, ці думки стрибали в моїй голові під час бігу, бо зупинятись я собі не дозволяла, мені достатньо проблем.
Та таки загубила своїх одногрупників...

– Ми тут! Ось в цій авдиторії! – високий, худий хлопець, з темним волоссям, що відблискувало рудим, відштовхнувся від стіни й вказав на двері.

Це мене здивувало, невже я зустріла когось нормального, що хоче допомогти, а не підставити, насміхатись і знущатись?

– Дякую!

Хлопець, навіть відчинив мені двері й пропустив вперед. Авдиторія була з тими ж стінами й підлогою й стелею, що і коридор, тобто все однакове, чорне і гладке. Вікон не було, тому атмосфера гнітюча, й зовсім не весела.

Ось нарешті, я побачила всіх своїх одногрупників, виявляється є й дівчата, не багато, всього двоє, я третя, решта хлопці. За моїми підрахунками адептів стихії вогню було зовсім мало – вісімнадцять! І це що виходить, якщо кожного місяця вибуватиме один адепт, тоді в кінці залишиться половина?
Я присіла за лаву біля хлопця, що відчинив мені двері. А що, може хоч з ним вдасться подружитись?

– Мене звати Катаріна! А тебе?

– Макгрегор Вандервуд!

– Отже, ти дворянин! Зрозуміло чому такий галантний, манер вас вчать з пелюшок!

– А тобі звідки знати?

Я ледь не вдарила себе по чолі, за промовлену дурість, яка знову мене видає, або як мінімум показує не з найкращої сторони.

В клас зайшов високий чоловік, з ледь помітним рудим відтінком довгого волосся, до якого добралась сивина. Він забрав усю увагу адептів на себе й не дарма... Його рука... Її не було, а ще жахливий шрам на половину обличчя заставляв боятися цього чоловіка...

– Мене звати Авраам, я вестиму предмет "Основи вогняної стихії", і раджу вам слухати уважно, бо матеріалу багато, а часу на його вивчення мало! Тому відкривайте зошити й пишіть! До речі, книг з потрібною інформацією – також мало! А в кінці кожного тижня писатимете реферат, важкість теми залежатимете від ваших успіхів протягом тижня!

Скільки інформації, отак одразу вилив на нас професор...
Наступні дві з половиною години ми писали, й слухали й коли третя пара добігала до кінця, професор піднявся:

– А тепер, проведемо опитування по пройденому матеріалу. Адепт Дейсон,"Реакція горіння?"

Адепт піднявся зі свого місця.

– Екзотермічна, тобто супроводжується виділенням тепла, яке, у свою чергу, допомагає підтримувати високу температуру й забезпечує протікання ланцюгової реакції. Власна температура вогню залежить від джерела, що викликало реакцію запалювання або від матеріалів, що беруть участь у реакції горіння. Від температури вогню та від хімічного складу горючих матеріалів залежить колір полум'я.

– Отримуєте позначку – відмінно! Адепт Кларсон, умови вогню, та значення терміну тетраедр!?

– Для горіння вогню потрібні три умови: тепло, кисень і паливо. У «вогненному тетраедрі» до них ще додається ланцюгова реакція. Якщо усунути хоча б один з цих чинників, полум'я тут же погасне. Вогонь гасять чи припиненням доступу кисню, чи охолодженням речовин, що горять, чи усуненням з ділянки поширення вогню горючих речовин. Необхідність усунення четвертої умови, ланцюгової реакції постає, коли відбувається горіння деяких металів (літій, магній, титан), ця категорія вогню позначається літерою D. Хімічна реакція цих металів з киснем води проходить швидше, ніж з киснем повітря, тому застосування води при таких пожежах неефективне і може навіть призвести до вибуху. Вуглекислоти, також некорисні проти горіння таких металів, як титан. У подібних випадках слід використовувати інертні агенти, наприклад, сухий пісок.