Я вийшла з роботи, до мене підійшла моя колега і подруга Оксана.
- Ія, ти зараз будеш їхати маршруткою додому чи підеш пішки?
- Піду пішки, погода хороша, прогуляюся.
- Я з тобою піду.
Ми пішли від офісу.
- Ія, а ти уже визначилася хто у тебе на весіллі буде дружкою?
- Визначилася, хочу тобі запропонувати.
- Я не заперечую, - радісно сказала Оксана.
Ми з Оксаною дружимо уже шість років, ще із університету. Ми були одногрупницями.
- А хто буде свідком?
- Друг Дані Михась, ти його навряд чи знаєш.
- Можеш показати фотографію, раптом знаю?
Я знайшла Михайла у соціальних мережах і показала фото. Оксана уважно подивилася на фото і сказала:
- Ні, я його не знаю, а хлопець симпатичний.
- Так, симпатичний, але у нього є наречена, вони одружуються через місяця після нас, - попередила я подругу, бо знаю, що вона почне проявляти до нього увагу, яка точно не сподобається Марині, його нареченій.
Ми ішли, говорили, потім Оксана дійшла до свого під'їзду і ми попрощалися і я пішла до себе додому. Сьогодні день був насичений, нарешті я відпочину, почитаю книгу чи фільм подивлюся.