Тимур прийшов додому, на нього очікує Тамара, сидить на ганку, видно, що жінка хвилюється.
- Що, сину, тобі відповіла Ія?
- Сказала, що кохає того Данила і щоб я більше ніколи не приходив до неї.
Хлопець засмучений, адже він давно хотів бути з Ією.
- А, може, ти, сину, звернеш увагу на якусь іншу дівчину? Он, наприклад, на Наталку, доньку Кравців. Хороша дівчина, гарна господиня.
- Мамо, Наталака має хлопця у місті. Та й мені потрібна тільки Ія, жодна інша дівчина мені не треба.
- Але ж ти Ії не потрібен, вона про це тобі ясно сказала, її серце належить іншому, а не тобі. Вона не покохає тебе, тобі залишається змиритися. Розумію, що це жорстоко, але це правда.
Тимур мовчки зайшов у хату.
Я вийшла за ворота, раптом побачила Галю Буряченко.
- Галю, а підійди до мене!
Дівчина підійшла. Галя середнього зросту, худа, кароока, має довге волосся, брюнетка. Зараз волосся заплетене у косу. Галя вчитися не поїхала, а пішла працювати на ферму, на навчання грошей немає. У неї батьки залежні від алкоголю. Батько Тимура директор школи, а мама голова села, а сам хлопець вивчився на учителя біології й повернувся викладати у рідне село.
- Галю, скажи, ти досі кохаєш Тимура?
- Так, кохаю дуже сильно, але розумію, що я йому не пара. Хто мої батьки, а хто його? Мама і тато працюють прибиральниками мама у школі, а тато у сільській раді, всі заробляють пропивають.
- Неважливо хто ваші батьки, важливо хто ви. Ти одягнися гарно, покажи, яка ти добра, турботлива і Тимур буде твій.
- І знову прірва: він працює у школі, а я на фермі. Він буде директором школи, коли Лев Тарасович. Цьому посприяє і Тамара Юріївна.
Галя пішла далі, а я вирішила, що якщо Тимур продовжить спроби залицятися до мене, то зведу його із Галею.