Ія розповідає
Глава 7
Дядькові Дмитру зателефонували з роботи й сказали, що знайшли цікаву знахідку і йому потрібно їхати на розкопки, виїзд завтра, тому він вибачився і поїав, сказав, що обов'язково буде на моєму весіллі. Отже, з гостей залишилися тільки мої майбутні свекор і свекруха.
Я зранку вийшла на подвір'я, ми відпочиваємо після роботи на городі, пиорання буля тварин. Почула, що мене хтось гукає, підійшла до воріт і побачила Тимура, він тримає в руці букет червоних троянд, одягнений у парадний костюм.
- Ія, фіалка ти моя, ми з тобою знайомі з дитинства, я кохаю тебе. Тобі потрібен не твій наречений, а я.
- Тимуре, ти з дуба впав?! Я кохаю Даню! Іди звідси й не приходь сюди ніколи!
Я сказала це таким злим тоном, так подивилася на Тимура, що він розвернувся і мало не побіг. Обернулася, щоб іти до хати і побачила Даню. Цікаво, з якого моменту він спостерігав за мною і Тимуром?
- Бачу, у тебе є прихильник, це ж Тимур, якого ми зустріли на другий день після приїзду у село. Сподіваюся, що він сюди більше не прийде, бо наступного разу я не стоятиму й не спостерігатиму.
Даня паказав кулак у той бік, куди пішов Тимур. Ми з моїм нареченим обнялися й зайшли у хату.
#1465 в Сучасна проза
Відредаговано: 10.08.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
