Частина 1. Епоха Катарі

Розділ 1. Початок Епохи Катарі

Перші промені сонця пробивалися крізь густий туман, що обіймав замок Катарі, наче мрії, що неохоче покидали сон. Мілан, піднявши капюшон свого плаща, стояв на краю бастіону, вдивляючись у далечінь. Його серце билося в унісон з ранковими піснями птахів, але розум був зайнятий думками про майбутнє.

- Чи ти готовий до змін, Мілане? - запитав Дарвіс, підходячи до нього. Його голос був спокійним, але в очах горів вогонь нетерпіння.

- Ми не маємо вибору, - відповів Мілан, не відриваючи погляду від обрію. - Королівство потребує змін, і ми повинні бути тими, хто їх втілить.

Дарвіс кивнув. Він знав, що його друг має рацію. Події, які розгорталися навколо, вимагали негайних дій. Англія стояла на порозі великих змін, і вони були серед тих, хто мав стати їхніми провідниками.

- Джеліна вже чекає на нас внизу, - сказав Дарвіс. - Вона хоче обговорити план дій.

Мілан усміхнувся, згадуючи добру вдачу Джеліни, її рішучість і кмітливість. Вона була не лише принцесою, але й справжнім воїном, готовим боротися за свою країну.

У залі замку їх зустріла Джеліна, вже в обладунках, які блищали у першому світлі дня. Її впевненість надихала, адже вона була не лише символом надії для свого народу, але й вірним другом, на якого можна покластися.

- Я зібрала всі відомості про змови у Сусідній Ірландії, - сказала вона, витягуючи з-за поясу сувій. - Їхні плани можуть стати катастрофою для Англії, але якщо ми діятимемо швидко, зможемо їх зупинити.

Мілан і Дарвіс уважно слухали. Кожне слово Джеліни було, наче пазл, що складався у картину майбутнього. Їхня місія ставала все яснішою: розкрити змови, запобігти катастрофі та проголосити незалежність своєї країни.

- Ми повинні діяти обачно, - промовив Мілан, розгортаючи карту. - Ворог не спить, і кожен наш крок має бути продуманим.

- Я згоден, - сказав Дарвіс. - Але ми не можемо чекати довго. Кожен день зволікання може коштувати нам свободи.

Джеліна підійшла ближче до карти, вказуючи на місця, де, за її словами, відбувалися таємні зустрічі ірландських змовників. Їхня місія була ризикованою, але її важливість не підлягала сумніву.

- Ми вирушимо на схід, - сказав Мілан, роблячи позначку на карті. - Там, за чутками, відбувається найважливіша зустріч.

- І ми маємо бути там, - додала Джеліна, рішуче стиснувши кулак. - Ми не можемо дозволити, щоб їхні плани здійснилися.

Вони були готові до пригоди, яка обіцяла бути небезпечною і водночас захоплюючою. Кожен з них знав, що на них покладено велику відповідальність, але вони були готові ризикувати всім заради майбутнього своєї країни.

Мілан, Дарвіс і Джеліна вирушили в дорогу, залишаючи позаду замок, який став символом початку їхньої місії. Вони були сповнені рішучості, готові подолати будь-які перешкоди на шляху до справедливості.

Їхній шлях почався, і хоча вони не знали, що чекає на них попереду, їхні серця були сповнені надії та мужності. Вони вірили, що зможуть змінити світ, і ця віра дарувала їм сили рухатися вперед.

 

Розділ 2. Тіні минулого

Дорога вела їх через густий ліс, де кожен звук видавався загадковим шепотом минулого. Мілан, Дарвіс і Джеліна рухалися обережно, уважно дослухаючись до навколишніх звуків. Їхні серця билися в унісон з природою, але кожен з них відчував, що цей ліс зберігає більше таємниць, ніж здається на перший погляд.

- Кажуть, цей ліс колись був домівкою для стародавнього племені, - промовив Дарвіс, розглядаючи величезні дерева, що підіймалися до неба. - Їхні легенди досі живуть у цих тінях.

- Легенди часто містять зерно істини, - відповіла Джеліна, обережно оглядаючись навколо. - Ми повинні бути обережними. Минуле може ховати не лише історії, а й небезпеки.

Мілан зупинився, помітивши на землі старовинний символ, вирізаний на камені. Його форма нагадувала древній герб, який він бачив у старовинних книгах. Це відкриття розбурхало його цікавість, адже символи минулого могли вказувати на таємниці, що залишилися нерозкритими.

- Дивіться, - сказав він, вказуючи на символ. - Це може бути ключем до розуміння того, що сталося тут багато років тому.

- Ми повинні розгадати цю загадку, - погодився Дарвіс. - Це може привести нас до важливої інформації.

Вони вирішили зупинитися на деякий час, щоб детально дослідити місце. Джеліна, витягши старовинну карту з рюкзака, спробувала зіставити побачене з позначеннями на карті. Ця карта була спадщиною її родини, і в ній, можливо, ховалися відповіді на їхні запитання.

- Цей символ збігається з одним із старовинних знаків на карті, - сказала Джеліна, уважно вивчаючи зображення. - Можливо, тут колись була важлива подія, яка вплинула на долю цього регіону.

Мілан і Дарвіс з цікавістю слухали, адже кожна деталь могла бути ключем до розкриття таємниць минулого. Їхня подорож набувала нового значення, адже тіні минулого могли виявитися не лише історією, а й частиною їхньої власної місії.

- Ми повинні продовжити шлях до стародавнього замку, - запропонував Мілан, вказуючи на позначене місце на карті. - Можливо, там ми знайдемо більше відповідей.

Джеліна та Дарвіс погодилися. Вони вирушили далі, залишаючи за собою таємничі символи, але не забуваючи про них. Їхнє серце було сповнене рішучості розкрити всі таємниці, що зберігалися в цьому лісі.

Коли вони нарешті дісталися до стародавнього замку, він виглядав покинутим, але все ще величним. Кам'яні стіни зберігали сліди часу, і тіні минулого здавалися живими у його залах.

- Цей замок міг бути ключем до багатьох подій, - сказав Дарвіс, оглядаючи величезні ворота. - Я відчуваю, що тут ми знайдемо те, що шукаємо.

Вони увійшли до замку, обережно ступаючи по старовинних плитах. Кожен крок відлунював у порожніх залах, наче відлуння минулих часів, що нагадували про себе.

- Ми повинні знайти архіви або старі записи, - сказала Джеліна. - Вони можуть розказати нам більше про цей замок і його роль у минулому.