Я просто Справжня

Глава 1. Це тільки початок

Привіт. Мене звати Настя. Мені 13 років. Живу я у дуже маленькому містечку. Але воно мені дуже подобається. Навчаюся я у найкращій школі нашого міста. На вигляд я особо не помітна: карі очі, каштанове волосся по груди не великі губи, єдине що мені подобається у моєму тілі це мій животик, а все тому що я просто обожнюю спорт, а що до їжі, то я живу по правилу"їм і не товстію". Що до моєї сім'ї, то я живу разом із мамою, татом і двома моїми меншими сестрами доречі їх звати Віка і Ніка, Віці 11 років, а Ніці 5 років. Скажу Вам так , ми з Вікою мали народитися двойнятами ну от чесне слово, ми занадто уж дружні😅.

01.09.2019

9:55

---Мда от і почався новий навчальний рік---сказала я зайшовши до шкільного подвір'я.

---да от почався новий рік каторги над нами---з смішком сказала Віка.

---цілком з тобою згодна---згадавши минулий рік протянула я.

---да ладно вам я як би змогла вернулася в школу без ніяких вагань---почувши нашу з Вікою розмову сказала мама.

Не вспіла я промовити і слова як почалася уся первовересняна церемонія що було ддддддуууужжеее скушно.

11:00

---Нарештііі я дочекалася ---промовила я уже по дорозі до дому

--- І не говори. Я не чуствою своїх ніг!!! ---промовила, стомлена від довгого стояння на сонці, Віка

12:00 того ж дня

--- Ну що готові до школи --- ніби сиплячи сіль на рану пролунали слова з маминих уст.

--- аааааааа --- в один голос промовили ми з Вікою.

--- Давайте збирайте речі вам ще в общежитіє заселятися --- з натяком на рух з нашої сторони промовила мама.

Як ви зрозуміли в нашій школі є общежитіє в якому живе більшість учнів нашої школи. Воно у нас реально дуже красиве. Живемо ми в кімнатах по 4 людини, але так получилося що я була одна в кімнаті. Прикольно, чесно говоря можна кликати до себе у комнату Віку і ніхто нічого не скаже. Щодо оформлення кімнат, то у всіх кімнатах є по дві двох поверхових кроваті, шкафа і не великий буфетний столик. Але в моїй кімнаті усе не так у мене одна двох поверхова кровать, столик і одна шафа, короче усе що потрібно для існування. Ви наверно спитаєте де я і всі інші діти роблять уроки? Я відповім, общага у нас складається з 9 поверхів і на кожному із цих поверхів по 10 кімнат, обща ванна і кухня а також зала для робіння уроків в цій залі розтавлені у хаотичному порядку парти, а також там розташовані полиці з досить цікавими книжками. Доречі моя кімната знаходиться на останньому 9 поверсі. А ще на цьому поверсі знаходиться 5 кімнат із дівчатами і одна кімната із хлопцями. Тож я знову повертаюсь у ту таку мені знакому самотню кімнату.

_03.09.2019_

9:15

--- аааа це тільки перший урок другого дня а я уже хочу назад на літні канікули --- сказала я ніби сама до себе я вийшовши з класу біології.

--- і не говори --- ніби підхоплюючи фразу сказала Лєра ( дівчинка, яка ходить зі мною на один гурток, туризм єслі чо, разом їздили на змагання на морі де провели 7 днів і зрозуміли що досить не погано ладнаємо)

Біля неї завжди ходила ще одна дівчинка Віка - це Лєрена подруга дєтства з якою вони були завжди друзями ( вони прийшли до нас у клас коли ми були у 3 класі і від тоді я бачила тільки один раз коли вони на довгопринімали до себе ще подруг). Скажу так Віка мені, як людина мені не дуже подобається , а все тому що вона не любить коли хтось інший, а не вона, привлікає все вніманія Лєри.

Дальше ми пішли до іншого класу і всю дорогу ми з Лєрою досить хорошо говорили, але думаю Віка була від цього не захваті.

Скажу так я була в класі не досить популярною та і сірою мишкою я себе назвати не можу. Я просто дівчинка, яка не має лудших друзів. Я не можу сказати що зі мною ніхто не общається, я маю товаришів, маю тих хто може вислухати, але хороших друзів я не маю.

За партою зазвичай сиджу одна. В принципі я не проти, але всеодно обідно.

Сівши за самотню першу парту першого ряду я почала чекати уроку , як тут я побачила як на мою парту хтось закидує свій портфель. Це був Ваня найкрутіший хлопець нашого класу в якого влюблялася всі дівчата тому що він був дуже красивим. Я свісно знала що йому на мене усеодно тому що у нього якісь там проблеми із зором і як тільки з'являється можливість пересісти на першу парту він її не втрачає і пересідає.

По середині уроку

---Насть...--- шепотом, щоб не почув вчитель Ваня прошептав мені.

--- Слухаю --- так само тихо відповіла я

--- а чого ти всігда сама сидиш?

--- а тобі це так цікаво?

--- да!!! Так чого?

--- тогошо ніхто не хоче зі мною сидіти, от і всьо

--- то давай я буду до тебе сідати? Ти ж не протів?

--- якось усеодно, чесне слово.

Тут те що ми говоримо замітив учитель і наказав нам сидіти тихо після чого ми і замовкли.

Виходивши з класу я особо не дивилася по сторонах і случайно стукнулася в Ваню я почала падати, але завдяки тому що у Вані гарна реакція я не впала.

--- в наступний раз дивись по сторонах --- спокійним голосом сказав він.