Я просто кохаю тебе
Любов - це зброя
Вокзал
Шумний вокзал, повна купа людей
та тебе я ніде не бачу,
обіцяв собі сто разів, на сто перший збрехав,
що тебе я ніколи не втрачу.
Повна купа людей, хтось когось зустрічає
та тепер я стою один
і не знаю чого тут чекаю,
хоч й минуло з десяток годин.
Можливо я просто не вірю,
що квиток вже береш не до мене,
нас таких тут не мало, ми приходим постійно
зустрічати тепло, але просто мерзнем.
Я більше не люблю вокзали,
раніше вони тебе дарували,
в одну мить тебе просто забрали.
Одна така
Я покохав тебе ще навіть не зустрівши,
ще не відчувши губ твоїх на смак,
тебе одну, нікого більше,
лише з тобою добре так.
Любов - це зброя
Я маю зброю, автомат на грудях,
але я поруч з нею не озброєний
і сотні куль летять мені у серце,
коли вона переді мною повністю оголена.
Оголена не в сенсі "тіло" -
коли ці кулі це слова
про те, що їй завжди боліло,
коли ці кулі її погляд,
такий пронизливий до серця,
що тільки від її "кохаю"
зі швидкістю як світло б'ється,
коли ці кулі її дотик,
по відчуттям немов розпечене вугілля,
що по собі лишає опік.
коли ці кулі мчать у мою сторону
я розумію, що я повністю беззахисний
коли вона переді мною повністю оголена.
#4421 в Сучасна проза
#4754 в Різне
#1108 в Поезія
Відредаговано: 12.02.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
