Розділ 7 Контракт

Н-ні-ні, тепер вже я точно нікуди не піду - мені дійсно стало цікаво. З одного боку я в душі тріумфував маленькій перемозі, але з іншого хотілось щиро вибачитись.

Кільки хвилин ми сиділи мовчки, відвернувшись в різні боки і склавши руки на грудях.

- Ви не збираєтесь йти? – дівчина кинула гнівний погляд, від якого пішов мороз по шкірі. – Я не люблю нахабних людей, але Ваша впертість таки дала свої плоди. Головну перевірку Ви все ж пройшли: стійко витримали мій характер, за що навіть заслужили певну повагу в моїх очах. Можете заповнювати контракт. Якщо не згодні з якимись умовами, звичайно, можемо спробувати домовитись, але сумніваюсь, що я поступлюсь.

Вона протягла мені руку з папірцем і я почав уважно вчитуватись в кожен пунктик.

- Зверху напишіть ім’я, як Вас там…

- Макси…міліан, - Я підняв очі і розплився в широкій посмішці.

- Максиміліан? – очі дівчини скептично примружились.

- Вас щось не влаштовує? – тут вже я почав трохи передражнювати її, що очевидно нашій пані не сподобалось.

- Мені все одно як Вас там звати. Головне, щоб Ви добре виконували свою роботу. Я за дарма гроші платити не збираюсь.

- Отже, Надія Олександрівна Власова. – сказав я, чітко вимовляючи кожне слово. – Яке обнадійливе ім’я. – відірвав очі від папірця і грайливо поглянув на дівчину.

- А Ви великий майстер каламбурів! – сказала вона, закочуючи очі. – Сподіваюсь, на ділі Ви будете не гірші.

- Можете в цьому навіть не сумніватись. До речі, хочу уточнити кілька цікавих пунктів: по-перше, чому контракт лише на місяць?

- А Ви що, думали я Вас довічно буду утримувати? – вона розсміялась.

- Та ні, просто за місяць закохати в себе таку як Ви, - я трохи закусив губу, - буде трішки складнувато.

І це дійсно правда. Звичайно, раніше часто мені навіть не доводилось прикладати великих зусиль - дівчата самі вішались на мене. Але тут надто запущений випадок. Потрібно буде добряче попітніти, щоб мої старання увінчались успіхом. Але є й інша сторона медалі: чим довше процес триватиме, тим більше грошей я отримаю. Тому ще й через це мені невигідний такий короткий термін. Тільки подумати: 40 000 гривень за місяць! Та це ж цілі золоті гори для моєї родини! Я і навчання за рік у ліцеї оплачу Ульці, і батька покладу в лікарню, ще й на себе трохи залишиться.  Можна буде навіть нову техніку купити. Он холодильник допотопний, а пральна машина взагалі вже на ладан дихає. Так, схоже, мене занесло не в ті хащі. Треба в першу чергу думати про саму роботу, а куди витратити гроші – вже після їх отримання. Може, вдасться вибити ще й преміальні?

Тим часом пані Надія продовжувала прискіпуватись, що я, звичайно, без уваги не міг залишити:

- Таку як я? Ви ж сказали, що Ви майстер, то й доведіть це.

- Ні, що я майстер, сказали Ви, я ж тільки погодився. А це таки різні речі.

Схоже, своїми останніми словами я її знову трохи вивів з рівноваги. А що, сама ж почала з провокацій і словесних ігор, а я тільки її ж зброєю і обороняюсь.

- Якщо Вас все інше влаштовує, то підписуйте договір і не гайте більше мого часу. Один екземпляр залиште собі, інший же заберу я. І не забудьте вписати свій номер телефону. Приступите до роботи з понеділка після мого дзвінка.

- Ні, так не піде. Стосунки між парою закоханих і між начальницею та підлеглим – це різні речі. Тут наказового тону не має бути, всі між собою рівні – і це перше, що Вам потрібно засвоїти.

- Ви забуваєте, що я Вам за це плачу гроші, тому маю повне право висказувати що, де і як я хочу.

Це що ж, вона мені свої умови диктувати зібралась??? Звичайно, я був би радий отримувати гроші, при цьому майже нічого самому не зробивши, але не збираюсь бути маріонеткою в руках якоїсь зарозумілої, цинічної багачки, яка думає, що їй все дозволено. Тому потрібно з самого початку брати ініціативу в свої руки, щоб в цієї дамочки не було навіть ілюзії контролю наді мною.

- Звичайно, Ви маєте на це право. Але теж не забувайте свої недавно сказані слова, що хочете якісного виконання роботи. А тому довірте поки організацію побачень мені, це ж і є одні з моїх основних обов'язків. – я м’яко посміхнувся. Хоч в неї і є досвід в керуванні на якійсь посаді, судячи з тону й організації як співбесіди, так і контракту, але в стосунках вона точно повний нуль.

Жінка помітно стигнула губи й долоню, явно зважуючи всі "за" і "проти", а потім схвально махнула рукою і взялась нею за голову, злегка прикриваючи обличчя.

– Я ж забув назвати ще один пункт, який мене теж особливо зацікавив: чому написано, що наймиту суворо заборонено самому закохуватись у свою наймачку? - хоча що тут думати: глибоко сумніваюсь, що хтось дійсно міг би щиро закохатися в таку подобу дівчини.

Пані помітно напружилась, видно, підбирала варіанти як би краще пояснити. Тож після коротких роздумів, таки відповіла:

- Щоб він не втрачав голову і завжди пам’ятав про своє завдання.

- Але ж тоді б стосунки виглядали щирішими, хіба ні?

- А Ви зіграйте так, щоб вони виглядали щирими. Що, слабо?

Ну це вже точно остання крапля! Ненавиджу, коли мене беруть «на слабо». Найняли б тоді вже актора, а не давали оголошення на сайті з пошуку роботи простих смертних. Бачить Бог, я тримався як міг! Але вона просто нестерпна жінка, тобто дівчина, тобто пані. Ай, грець з ним. Таких лише одним словом можна назвати: «Мимра»! Завдяки безсмертній радянській класиці це слово як раз чудово підходить під такий типаж жінок.

Я загріб зі столу папірець з контрактом. На сьогодні з мене досить вражень. Швидше б додому і під холодний душ, бо в мене вже, здається, не тільки нервовий тік починається, а й дупа підгорає. Хотілось, звичайно, розвернутись і піти по-англійськи, але я не можу так легко здати позиції й дозволити їй потім зловтішатись, насолоджуючись своєю перемогою. Тому видавив з себе останню посмішку:

- Якби було слабо, я б ще півгодини тому звідси вийшов. Що ж, до понеділка, пані Надіє. - останні слова прозвучали особливо глузливо.