Я принцеса?

Чарівне спасіння принцеси

Навмисне вбивство чи грабіжка? Арія не знала що і думати, че просто співпадіння чи навмисне вбивство? Хто їй бажає смерті? Дівчина подивилася на незнайомця після на свою служанку, –що вам потрібно від нас? – чоловік трошки помешкався, після чого відповів, –гроші, або я вбью вас тут на місці. 
 

Чоловік говорив дуже тихо, він чогось боїться? Напевно, але звідки мені знати? Дівчина задумалася що можна зробити в такій ситуації, йому потрібно тільки гроші, напевно буде ліпше якщо я йому їх віддам, не хочу щоб він когось вбив, –добре, вам потрібно всі гроші? –так, – добре.. Дженні віддай йому всі гроші, –пані але.. –Дженні, віддай йому всі гроші, –добре пані.

Дівчина відкрила сумку, но тут.. один з гвардійців "волків", проходив вулицею, і побачив цю картину, –а ну стояти. –чоловік підбіг до грабіжник и повалив на землю, – пробачте за таку халатність пані, – чоловік вирубив грабіжника, і відав його другому гвардійцю.

–пробачте за таку ситуацію, більше такого не повториться. –чоловік встав на одно коліно, –мене звати Астарот, я з гвардії волків. –Арія, просто Арія, –пані усміхнулася, –дуже дякую за допомогу, –чоловік піднявся з одного коліна, –дуже приємно познайомитись пані Арія, а це ваша служниця? –так,  Дженніфер, –служниця зробила поклон. –приємно познайомитись, моя допомога ще потрібна? –ні.

Чоловік зробив поклон і пішов геть від дівчат, – пані пані, з вами все добре? – так, поїхали додому..

Дженніфер взяла карету, та й вони поїхали до помістя. Дорога була довгою, їм прийшлось їхати дві години, но все ж вони приїхали до помістя, перші ніж вітчим і мати Арії, – пані, ми приїхали перші ніж пані.. – ну що ви, Я все розкажу батькові, –Асія спустилась з другого поверху, шла вона помало, з ухмилкою на лиці.

Місіс Асія була дуже гарною, але.. характер в дівчини був не дуже, блондиносте волосся, голубі очі, маленька принцесса, хах... Но така коварна.

–Пані Асія.. –що? Ви мені нічого не зробите. – дівчина спустилася на перший поверх, –хах.. ну що Арія, будешь під домашнім арештом. –Асія.. а знаєш чого тебе іменно так назвали? –аа? –дівчина не зразу зрозуміла про що йдеться мова, – так, тому що моєму батькові сподобалося моє ім'я, –ні ні ні, тому що він полюбив мою мати, в назвав тебе почті як мене, тому ти Асія, а я Арія, не надходиш співпадіння?  –Асія розлютилась, –да ти..

Дівчина кинулась з кулаками на Арію, –да як ти маєш, я.. -Асія схопила за волосся Арію і почала тягнути на себе, –твоя мати куртизанка! –Асія! Хватить, ти наказана,  –батько?.. – пішла в свою кімнату! Місяць з дому не вийдеш, –але.. –без але, пішла.

Дівчина побігла до себе в кімнату, закрившись на замок, дівчина впала на ліжко і заплакала, –чому я.. що я зробила не так.. –дівчина проплакала до самої ночі, поки не заснула. 

 

Арія подивилася на мати, –мамо.. я.. – все добре Арія, Асія просто ще мала, вона не розуміє що робить, все добре, –мати арії підішла до доньки і обняла її, –мамо.. я на стільки погана сестра?... – ні ні, просто моя донька не розуміє що робить, мала ще, все добре, –вітчим підійшов до дівчини і обняв її, –все буде добре, тепер іди в кімнату, завтра буде тяжкий день  
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше