Я повернусь

17. Залізо

І вдень, і вночі сирена звучить.
Іноді від тривоги до вибуху мить.
Хтось ховається до бомбосховищ.
Хтось міцно спить. Хтось натомість
Мовчки курить собі на вдома балконі.
Хтось тримає дитинку в своїх долонях.
Заспокоює її маленьку тільки, як може. 
В когось мурахи бігають по ніжній кожі.
А в цей час літак десь на великий висоті
Плюється залізом, тим що відбирає житті.
Хіба не знають пілоти куди летить їх залізо?
Звісно знають. Плани. Мапи. Пуск і відрізав
Чиїсь життя. Ото б спитати якось в пілота
За кожне життя. За кожну маленьку долю.
За всіх дітей. За криваві рани. За волю
Спитають. Я вірю. За все хтось платить.
І за ці сирени. За долі. За всі перенесені муки.
Спитають обов'язково.

 


 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше