Я повернусь

4. Син солдата

- Не плач синку, - казала мама.
А я у сльози. - Хіба ж то мало?
- Ось відібрали в садку машинку.
- Не плач, не треба, не треба, синку.

- Не плач мій любий. Ти син солдата.
Не плач мій хлопчик. Десь там наш тато.
Не плач. Не треба. Вони не плачуть.
А вмій, мій любий, давати здачу.

Ти син солдата. Це знак пошани.
І хоч ти бачив в житті так мало.
Та пам'ятай слова мої:
Не плач ніколи бо на війни,
Десь там твій тато.
І він не плаче.
Не плач мій синку
Ти син - солдата!

Сергій Олексійович

Подобається

#1296 в Різне
#221 в Поезія

У тексті є: війна, украна, віршіпровійну

Відредаговано: 20.12.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись