11.Вершкова лють та симфонія бафів

Молочна річка вибухнула. З білої піни піднялися три велетенські зміїні голови, вкриті густою, наче застиглий крем, лускою. Це була Вершкова Гідра (Рівень 45, Босс локації). Замість отрути вона вивергала киплячі струмені згущеного молока, які при потраплянні на шкіру миттєво застигали, паралізуючи жертву.

— Грюку, Лоро — вперед! Суфле, тримай берег! — скомандував я, підстрибнувши на високий камінь, щоб бачити все поле бою.

[Активовано режим: «Командний Шеф-кухар»] [Ваш аромат тепер розповсюджується як зональна аура бафів!]

Лора з вовчим виттям кинулася в бій першою. Її меч розрізав повітря, але луска Гідри була занадто слизькою. — Вона надто в’язка! — крикнула вовчиця, ухиляючись від удару голови.

— Не з моєю підтримкою! — я напружився і випустив першу хвилю магії. — [Навичка: Хрустка Паніровка!]

Золотистий пил вирвався з мого тіла і вкрив зброю Лори та Грюка. Тепер їхні атаки не ковзали, а «вгризалися» в ворога, руйнуючи вершкову броню з кожним ударом.

— Оце я розумію! — Грюк з розгону вгатив сокирою в шию лівої голови. Тріск стояв такий, ніби розбили велетенську карамельну вазу.

Гідра засичала. Центральна голова розкрила пащу, готуючи потужний залп киплячого сиропу прямо в Еліну. — Еліно, не рухайся! — я миттєво використав свою нову «Опору». — [Навичка: Дріжджова Стіна!]

Я перехопив удар на себе. Завдяки тренуванню з Лорою, киплячий цукор не завдав мені шкоди — я просто «ввібрав» його, стаючи ще більшим і міцнішим.

— Суфле, зараз! Додай кислинки! — скомандував я.

Фіолетова дівчинка-слайм підстрибнула в повітря, перетворюючись на велетенську краплю ожинового соку. — [Прийом: Ягідне Бродіння!]

Вона врізалася в річку прямо під Гідрою. Хімічна реакція була миттєвою: молоко навколо монстра почало згортатися, перетворюючись на важкий, липкий сир. Гідра застрягла, втративши свою мобільність.

— Тепер усі разом! — я випустив свій найсильніший баф. — [Ультимативна навичка: Аромат Перемоги — Пряне Шаленство!]

Моя скоринка розжарилася до червоного кольору. Повітря наповнилося запахом кориці, гвоздики та перемоги.

Лора: Швидкість атаки +100%.

Грюк: Сила удару +150%.

Еліна: Магічне пробиття +200%.

Лора перетворилася на сріблясту блискавку, відсікаючи праву голову одним рухом. Грюк своїм ударом розтрощив ліву. Залишилася лише центральна — найбільша.

Але тут втрутилася третя сторона. Кардинал Кефір, що стояв на березі з Рутою, підняв свій посох. — Досить цього кулінарного хаосу! Гідро, пастиря слухай! [Заклинання: Стерилізація!]

Біле світло вдарило в монстра, миттєво заліковуючи його рани. Гідра знову піднялася, але тепер її очі світилися холодним блакитним вогнем Ордена.

Рута, яка до цього моменту просто спостерігала, раптом вихопила віяло і зробила крок до Кардинала. — Вибачте, Кардинале, але ви псуєте мені апетит, — промуркотіла вона. — Колобку, лови момент! Я відволічу старого зануду, а ти добивай цю рибу-переростка!

Рута створила десять ілюзорних копій себе, заплутуючи магію Кардинала.

— Лоро, Грюку, Еліно — вкладаємо все в один удар! — я підкотився до самого краю берега і почав вібрувати, збираючи всю магію цукру в одну точку. — [Комбінована атака: Солодкий Апокаліпсис!]