Кулінарна дипломатія та перші «крихти» кохання

Заєць-Різник зробив крок уперед, міцніше стиснувши свою сокиру. Його ніздрі тремтіли. — Ти пахнеш як... як мамині пиріжки, але з нотками елітного борошна вищого ґатунку... Я розірву тебе на шматки!

Я підстрибнув, елегантно приземлився на пеньок і випустив хмарку запашної пари. — Стій, невігласе! — мій голос пролунав неочікувано впевнено. — Ти збираєшся з’їсти мене сирим? Без соусу? Без гарніру? Навіть не давши мені розкрити свій букет ароматів? Ти не звір, ти — гастрономічний варвар!

Заєць застиг. Його вуха кумедно смикнулися. — Що? Соус? Я зазвичай їм моркву прямо з землею... — Саме тому ти такий злий! — я підкотився ближче, ризикуючи скоринкою. — Твоєму раціону не вистачає вишуканості. Послухай, я не просто їжа. Я — шедевр. Допоможи мені знайти магічні інгредієнти цього лісу, і я приготую тобі таку страву, що ти станеш королем усіх зайців!

Заєць опустив сокиру. В його очах з’явився проблиск інтелекту... і голоду. — Королем? Хм... Ну добре, кругляк. Але якщо збрешеш — зачерствієш у мене в шлунку.

[Вітаємо! Ви отримали першого послідовника: Заєць-Різник (Рівень 12)] [Репутація з лісовими звірами зросла: +5]

Ми рушили вглиб лісу. Заєць, якого, як виявилося, звали Грюк, розчищав шлях своєю сокирою. Але раптом повітря стало солодким, наче розлитий нектар. Попереду, біля мерехтливого джерела, я побачив її.

Вона була витонченою, з довгими сріблястими вушками та очима кольору стиглої суниці. Це була Еліна — ельфійка-пекарка, яка перебувала у вигнанні. На ній був фартух, вишитий магічними рунами, а в руках вона тримала вінчик, що світився небесним світлом.

— Хто тут... — вона обернулася і впустила кошик з ягодами, побачивши мене. — Яке ідеальне... сферичне... золотисте тіло.

Еліна підбігла і, на мій подив, не спробувала мене вкусити. Вона ніжно торкнулася моєї гарячої скоринки кінчиками пальців. — О боги! Ця текстура... Ця пружність! Я роками намагалася випекти щось подібне, але моєму тісту бракувало душі. Ти... ти прекрасний.

[Увага! Персонаж «Еліна, Дочка Борошна» відчуває до вас «Професійне захоплення»] [Гілка гарему активована: 1/??]

— Гей, довговуха, він зі мною! — гаркнув Грюк. — Замовкни, дикуне! — вигукнула Еліна, притиснувши мене (все ще дуже гарячого) до своїх грудей. — Він — втілення Пекарського Пророцтва! Я не дозволю тобі його з’їсти. Я буду оберігати його, змащувати найкращим маслом і посипати цукровою пудрою... 

Я відчув, як моя система видала повідомлення: [Попередження! Температура носія підвищується через збентеження. Ризик передчасного висихання!]

«Так, — подумав я, — здається, моє нове життя стає набагато цікавішим. Попереду — цілий світ, купа ворогів, які хочуть мене зжерти, і, очевидно, ціла черга красунь, які хочуть мене... прикрасити?»