11

На мою думку, я відчуваю дежавю. Знову ранок і я прокидаюсь від ніжного поцілунку в щоку. Розплющую очі й бачу Льошу, який сидить на своєму імпровізованому ліжку та посміхається. Я сідаю на ліжку і, як мені здається, дуже суворо запитую:

- Великий Брате, а в нас що з'явилася нова традиція? Я тепер засинатиму і прокидатимуся від твого поцілунку?

- А мені дуже подобається ця ідея. Зробимо це нашою сімейною традицією, – продовжує веселитися хлопець.

- Ні, ну ти зовсім знахабнів. Адже я просила... - І тут не домовивши, я опускаю свій погляд на одяг у якому спала. Господи, я точно пам'ятаю, що вчора була одягнена в літній сарафан, а зараз на мені моя улюблена піжама. Мої очі округляються до неймовірних розмірів. - Це як? Це що таке? – Обурено запитую.

- Ну, наскільки я розумію, це твоя піжама. До речі, дуже навіть симпатична, - підморгує мені Олексій.

Здається, він вирішив познущатися наді мною і вдає, що не розуміє про що я його запитую. А я починаю ще більше впадати у паніку.

- А чому ти знову ночував у моїй кімнаті? - Уточнюю я, щоб хоч якось з'ясувати, що відбувалося після того, як я заснула.

- Ну, якщо чесно, то я хвилювався за тебе. Ти вчора так швидко відключилася, що спочатку навіть злякався. Думав, тобі знову погано, ось і вирішив перестрахуватися. Я сподіваюся, ти не сердишся на мене? Адже я справді не зрозумів, що з тобою трапилося.

Я дивлюсь на Льошу і бачу, як у його очах танцюють іскорки сміху. А я починаю ще більше злитися. Він сам довів мене до такого стану. А тепер сидить і знущається наді мною, не розуміє він.

- А не потрібно було комусь розпускати свої руки, - обурилась я.

І тут після моїх слів чоловік починає весело сміятися. А я сиджу розгублена і не розумію з якого приводу такі веселощі.

- Принцесо, ти все-таки незвичайна дівчинка, - заспокоївшись, сказав він. - Зазвичай дівчата зовсім інакше реагували на мої дотики. А ти й тут змогла мене здивувати своєю незвичайною поведінкою.

Олексій, посміхаючись, дивився на мене, а я ладна була провалитися крізь землю. Мені було дуже соромно. Але водночас усередині мене підіймалася хвиля протесту. Зрештою, чому я маю бути схожа на всіх його дівчат. У них можливо до зустрічі з ним, чоловіків було вагон і маленький візок і досвіду у стосунках більше. Тож їм за щастя було стрибнути в ліжко до такого красеня. А я ось така ненормальна. Так, відключилася. Ну, давайте ржатимемо і будемо приколюватися з цього приводу. Я накрутила себе так, що вже не змогла стримувати свої емоції, і мене просто понесло.

- Ну, вибачте, Олексію Леонідовичу, що не змогла гідно оцінити Ваші ніжності. Зрозуміло, такий красивий чоловік приділив увагу сопливому дівчиськові, а вона просто заснула. Адже Ви не звикли до такої реакції на Ваші дотики. Потрібно було відразу накинутися на Вас, а ще краще стрибнути в ліжко. Правда? Адже саме так і робили усі дівчата.

- Ірочко, ти не так мене зрозуміла. Я хотів... - Льоша розгублено дивився на мене і хотів заспокоїти, але я вже не могла зупинитись.

- Чудово я все зрозуміла. Вам подобаються сексуальні та розкуті дівчата, які тануть від одного Вашого погляду. Звісно, з ними легко та просто. Покопирсалися в ліжку і всі задоволені. - Я ніколи не дозволяла собі не те що говорити, а навіть думати про такі речі. Але зараз у мені говорила образа. І тому я не могла зупинитись. - Але тут з'явилася малолітня дурепа, якій потрібно говорити гарні слова, розповідати, яка вона хороша дівчинка, яка талановита і взагалі найкраща. І майже все почало виходити. Дівча вуха розпустило і на все було готове заради Вас. Але тут облом вийшов, неадекватною ідіоткою виявилася. Ну, вибачте, я не виправдала Ваших надій, Олексію Леонідовичу. Тепер я сказала. Можете далі продовжувати веселитися, а я додому буду збиратися.

Я зістрибнула з ліжка, мало не наступивши на чоловіка. А він так і продовжував сидіти на підлозі з розгубленим виглядом. Мабуть, я своєю полум'яною промовою зовсім шокувала його. Та я й сама була не в найкращому емоційному стані. Бігала по кімнаті, збираючи свої речі, при цьому навіть не розуміла, чи правильно я роблю і що робитиму далі.

Я забрала речі з шафи й різко розвернувшись, налетіла на Льошу.

- Дай мені пройти, - зло прошипіла я, - мені набридли ці ігри!

- Я тебе нікуди не відпущу, чуєш, Іро, - твердо сказав він. - Тобою зараз керують емоції й ти можеш наробити багато дурниць. Я хочу, щоб ти заспокоїлася і ми з тобою поговоримо.

- А я більше не хочу з тобою розмовляти. Все, що потрібно було, я вже почула, - я спробувала обійти хлопця.

- Я ж сказав, ти мене не так зрозуміла, - чоловік підхопив мене на руки й поніс до ліжка.

- Відпусти мене зараз або я кричатиму, - я, як могла, намагалася вирватися з його обіймів.

- Добре, кричи на здоров'я. Адже ти хочеш, щоб Миколаївна серцевий напад отримала? Правда? - Серйозно сказав він.

- Ні, не хочу, - я вже розуміла, що все одно не вирвуся і тому вирішила на якийсь час притихнути.

- Ну, ось і добре.

Льоша підійшов до ліжка і сів на нього, при цьому продовжуючи тримати мене на руках.

- Я заспокоїлася, ти можеш відпустити мене, - я все ж таки спробувала підійнятися з його колін.

- Ні, Принцесо, тобі не вдасться мене обдурити, - посміхнувся він. - Я ж бачу, як горять твої очі. Ти все ще сердишся на мене і можеш будь-якої миті втекти. А я хочу, щоб ти мене вислухала та зрозуміла. Мені не потрібно багато часу. Я просто хочу повернути твою довіру до мене.

Олексій з такою надією дивився на мене, що моє серце не витримало і я, проклинаючи свою слабкість, вирішила все ж таки дати йому шанс.

- Добре, кажи, я намагатимусь зрозуміти тебе.

Він пожвавішав і заглянув мені в очі, мабуть, перевіряючи, чи справді я готова його слухати.

- Ти майже заспокоїлася, це вже добре. І тепер ми можемо поговорити, як дві дорослі людини. Відразу хочу попросити у тебе пробачення. Я дійсно не хотів образити тебе, просто вирішив пожартувати, але жарт не вдався. І за дівчат, я чесно не подумавши сказав. Я тільки зараз розумію, як це все неадекватно звучало. Ти, Ірочко, виявилася набагато розумнішою та дорослішою. Поставила мене на місце чітко та конкретно. Мені дуже соромно за свою поведінку і я готовий все що завгодно зробити для тебе, аби ти пробачила мені. А ще я хочу, щоб ти знала - я завжди казав правду про те, що ти найкраща і незвичайна дівчинка в моєму житті. І жодні найсексуальніші та найдосвідченіші у стосунках жінки не можуть зрівнятися з тобою. Тому що ти справжня, щира, віддана дівчина, готова віддати все заради близьких та рідних людей. А те, що я іноді дозволяю собі, як ти кажеш, розпустити руки, ну, вибач, не можу стриматися. Я справді намагаюся, але іноді мої почуття сильніші за мене. Але ж я ніколи не дозволяв собі зайвого, адже ти це добре знаєш.