Глава 15. Склад №22

Джексфорд Вільямс

Мені нічого сказати, я втратив все. Все, що мав. Все, що давало мені гроші. Як би не її смерть, то б цього всього не було. Беру телефон в руки та звоню Лисиці.

-Щось ви давно не маякуєте, що ви живі.

-Й тобі добрий вечір, лисенятко.

-Суть дзвінка.

-Переговори.

-Переговори бувають різними, сам розумієш.

-Мирні. Мирні переговори. -Мені вже нікуди біжать, тупік. Це єдиний спосіб, стати на коліна.

-Даю вам зелений коридор, день, не більше.

-Куди?

-Той самий склад.

Ліліян Хілл

Й ось. Той самий склад. Ті самі чотири чоловіки заходять до приміщення. Таке саме розміщення стільців. Змінилось лише одне, вони слабкі.

-Я не хочу вас слухати. -Почала я нашу розмову. -Ви прекрасно пам'ятаєте, як тут ми робили також переговори. Так ось, ви повинні пригадати, що я вам казала, що на вас відкрили полювання. - Джексфорд кивнув. - Це були легали. Й це для того, щоб вас переманити на мою сторону. 

Кіліян нахилився вперед, поставив лікті на коліна та прочистив горло.

-Реально?! Забрати в нас все й це тільки для того, щоб ми були на твоїй стороні. - Він повернувся в вихідне положення.

-Майже, чорна стріла. - Мене перебиває старший Вільямс.

-Ні-ні й ще раз ні. -Він махає головою в сторони. - До чого тут чорна стріла, це як легальна мафія та це навіть не мафія. - Він розглядає озброєний людей, які стоять позаду мене. - Те, що наші батьки були в цій, так званій банді. - Його очі блукають по моєму обличчю. - яка розпалась двадцять років назад, це нічого не означає.

-А тепер послухаєте мене. Італія ваша, але мої люди вище за вас. Мої там тільки для порядку, а ось ви - Я пробіглась очима по кожному чоловіку. - ви там залишаєтесь головними. Ну всі там так не думають, дасте про себе там знати - все стане на свої місця. Лише не стане на місця, те що вас стало менше, для цього є мафії. Ви знаєте, що з ними робити.-Я встала зі свого місця та стала за своїм стільцем.

- Для чого я робила весь цей концерт, все просто. Після моєї смерті та викрадення, мені не сподобалися ваші дії в мою сторону. Це я вам просто нагадала, що не треба переходити мені дорогу. Лисиця дуже хитра, все знайде. 

-Добре, дякую тобі за інформацію. А тепер скажи, що нам робити, у нас все на нулі.

-Вільямс. По-перше, в тебе є ще бізнеса ті, які ти не вкрав, а ось зі складом я тобі вже сказала. Кожен день мені передають, що в Італії з кожним днем все більше нових мафій. Ти ще до того, як втрачав територію поклав болт на Італію. Джексфорд, ці нові мафії, вони молоді. Склад в них молодий. Так, ми теж не старі, але вони роблять багато дурниць. Вони вбивають невинних, до тебе це не доходило. Ось чому я взяла під контроль її. Ви все ще там самі сильні, просто нагадайте їм, що ви є.

-Для інформації. Для чорної стріли. - Я повернула голову в сторону, де пролунав голос.

-Що Себастьян?

-Ліліян, я тебе знаю добре. - Він повільно повернув голову в мій бік. -Ти не мафія, хоча ти маєш багато людей. Ти торгуєш інформацією, ти нею дихаєш. Або тобі платять, щоб дізнатися інформацію про когось або говорять тобі інформацію й ти їм те, що треда. - Його очі швидко повернулись до підлоги. - Ти хочеш з нами союзу. - На його лиці з'явилася мила посмішка. - Чи не так? 

Я нічого не відповіла, просто сіла назад на своє місце та почала аплодувати. Він розумний, однозначно.

-Так навіщо їй вбивати наших? - Кіліян розвернув своє тіло вліво, щоб побачити свого молодшого брата.